У однокурсника який агітував за «рускій мір» розбомбили будинок.

Він дивом вирвався з окупації з родиною… та не всією. Пишу продовження цієї історії ( початок нижче) лише  для того, щоб кожному це стало гірким уроком! Бо зараз це дуже важливо! Без зловтішання!

З болем!

Ось що повідомила мені наша спільна однокурсниця:

– Танюш, привіт. Хочу поділитися достовірними фактами про Олександра Дізналася щойно. У Сашка не лише розгромили будинок,

у нього  загинув молодший син – за Україну. Залишилась маленька  донька. Свої погляди змінив, виступивши проти московського патріархату, за який колись так агітував. Піддався переслідуванню в Маріуполі.

Пропоную видалити пост. А ти – вирішуй сама.

Йому достатньо горя….

Пост не видаляю, і пишу це продовження, щоб усі зрозуміли, як нестерпно важко ми всі в цій країні розплачуємось за свої власні і чужі помилки! Рокові помики! Ось таким горем! Бо з часу війни вислухала, як журналіст, десятки сповідей батьків загиблих за Україну дітей! Більше 10000 лише за 3 місяці цієї підступної повномасштабної вже провели найрідніші у Вічність! Скільки подвигів  їхніх описали!

Але знаєте, що я вам скажу, за кожним подвигом обов’язково стоїть чиясь зрада чи злочинна недбалість! Завжди!

І за наші помилки розплачуються наші діти!

Бо це ми обирали президентами не патріотів, а російських прихвостнів! Це вони під наш «пофігізм» віддали «ні за що» наш третій у світі ядерний потенціал! Це ми повибирали проросійські партії, які кишіли  агентурою феесбешників! А вони робили все не для України, а проти неї!  Це ми дозволили стирити у держави те, що було наше і мало належати нашим дітям. І тепер воно олігархічне!

І діти олігархів в Еміратах балдеют, а діти патріотичні Україну боронять!  Багато бачили екскадр літаків ними куплених?!

Це ми надали «господство» кирилівській церкві, яка ніколи не визнавала Україну державою, а в багатьох попів були кегебістські «корочки»!

Це ми за 200 грн. Чи навіть сто грам, окорочка, піцу, що там іще продавали  голос прохіндяям, які торгували Україною, її військовими об‘єктами!

Ракети, віддані за газ рф, вкрадений нашими ж олігархами,  тепер летять на наші голови! І їх запускають колись наші літаки, віддані за ті ж борги!

Зека-рецидивіста вибрали президентом?! Щоб він чуже військо на свій народ покликав!

Дай Бог, після війни ми напишем історію небувалого героїчного спротиву нашого народу і наших ЗСУ!

Але ми маєм написати і іншу – про страшну ціну за помилки, часом рокові! Які платить кожен із нас! І свої і чужі! Країна, стікаюча  кров’ю кращих синів! Переповнене криками болю і розпачу небо!

Зрозуміло, що я не називаю прізвища журналіста Олександра.  Але, сподіваюсь, він оговтається від цього шоку і біди. І знайде сміливість роз’яснити довбо….., які ще продовжують вірити «рускому міру» чи феесбешній Раша церкві, на своєму прикладі, що це за катастрофа!!!

В Україні в нього було все – успішний, сповнений мрій і надій  син.

А у омріяному колись і ним «рускому міру» – розбомблена хата, місто Маріуполь і тіло загиблого в Азовсталі сина, яке ще треба ідентифікувати! Щоб похоронити. І він з родиною в статусі біженця, що ледве вирвався з того пекла.

Та будь ти проклятий такий рускій мір! І ось тобі приклад, як ти платиш навіть не бандерівцям, а колишнім твоїм симпатикам!

Тетяна Редько