Це прем’єрна вистава Вінницького академічного музично-драматичного театру ім. Садовського, нова радість для вінницьких театралів. Адже “Чай з м’ятою чи з лимоном?” у 2011-му був удостоєний вищої театральної нагороди Франції — премії Мольєра, як кращий комедійний спектакль.
Отже… У бульварному театрі поспіхом репетирують черговий водевіль. На сцені — повний хаос! Між бездарними акторами сварки, причому хитра режисерка спритно уникає конфліктів.
Героїня “працює на штампиках”, її коханець-дебютант не знає тексту, а чоловік, хоч запевняє, що літає, як блискавка, насправді скручений радикулітом. У виконавця ролі слуги — манія величі, реквізиторка і світлотехнік диктують свої умови… Словом, обстановка наелектризована, аж іскри летять! І коли всіх їх “струмом шандарахнуло” із поламаного програвача — це сприймається цілком логічно…
У другому акті абияк зліплений спектакль доводять до прем’єри, і вона виглядає ще більш абсурдною і смішною, ніж репетиція.
Але “Чай з мятою чи з лимоном?” не тільки змушує глядачів сміятись, але й замислитись. Таке воно – “життя за лаштунками”, такий він – “театр в театрі”… Зворушливо, кумедно, інколи сумно…
Слід відзначити, що режисер Григорій Сиротюк зібрав прекрасний ансамбль виконавців. Спектакль йде на одному диханні, відірватись від сцени неможливо. Вінничани оцінили роботу трупи, коли в афіші “Чай з м’ятою чи з лимоном?” – у театрі повний аншлаг.
Ірина ЗОНОВА
А перед тим обісрали як театр