Приснився сон жахливий  уночі,
Що увірвалася війна у хату,
Що б’ють ракетами по всій нашій землі,
Що руйнування й смерть лишають кати.

Від страху я проснулась у пітьмі,
Та ні, не сон– це є наша реальність,
І серце ще сильніше защеміло у мені,
І стогін вирвався – для путіна прокляттям!

А тут сирена знов гуде…
І уві сні внучатко плаче…
О Боже, тривога по всій рідній землі,
Неначе чорний ворон кряче…

Так хочеться кричати на весь світ,
Та ні, вони нас не почують…
Стара Європа міцно спить,
І наші біди ніяк їх не турбують.

Та щось робити треба, бо зовсім не до сну…
Молитву тихо прочитала…
О Боженьку, прости нас за гріхи…
Та Україну нашу збережи,
Яка нікому болю не завдала!

Ольга Помилуйко, м. Бар