За вироком долі отримав зведеного брата, який раніше зустрічався з моєю коханою. Тепер не хочу його й на поріг пускати!
Так, багато хто впевнений, що таке буває лиш в кіно, але, на жаль, життя ще й не такі сюрпризи нам готує.
Я вчився в 10-му класі, коли мої батьки розлучилися. Тільки тепер зрозумів причину цього розлучення. Виявляється, мама покохала іншого чоловіка і не хотіла брехати батькові, тому наполягала розірвати шлюб.
Спочатку мені було важко змиритися з тим, що моя сім’я тепер неповна. Але коли мама познайомила мене зі своїм обранцем, зрозумів її і не став заперечувати, щоб вони одружилися.
На весіллі вже дізнався, що у мене буде зведений брат, він мій ровесник, позитивний хлопець, і ми з ним потоваришували. Але в житті не буває все так гладко…
Я зустрів ту єдину, з якою вирішив поєднати свою долю. Зіграли гучне весілля, але брата на ньому не було, він два роки їздив на заробітки за кордон. Приїхав якраз того дня, коли я забирав свою кохану із сином з пологового. Дружина наче зніяковіла, коли він підійшов її вітати. Та й брат не зводив з неї очей. Я почав панікувати. Що ж це відбувається? Але стримував себе, щоб ревнощами не образити дружину.
Відверту розмову вона ініціювала сама. Кохана розповіла, що мого зведеного брата добре знає, що вони довгий час зустрічалися… Запевняла, що усі почуття вже згасли, що їх більше ніщо не поєднує… Але мені не дають спокою думки, що дружина мене з ним порівнює… Аж кров у жилах закипає, коли уявляю їх в обіймах, у ліжку…
Напевно, кожен хлопець мріє взяти собі за дружину цнотливу дівчину. Якщо із цим бажанням не пощастило, то хочеться вірити, що ти другий… Але знати попередників — це нестерпно… Та якщо цей попередник — твій друг чи брат, починаєш ненавидіти його до безпам’ятства… Бо я вже не можу згадувати ні про що добре, що ми з братом разом пережили за цей час, тепер він для мене ворог номер один.
Я попередив: якщо хоче залишитися живим-здоровим, то щоб й духу його в моєму домі не було!!!
Тепер не знаю, як пояснити мамі, чому я зненавидів зведеного брата та ще й батька його бачити не можу…
Порадьте щось, люди добрі, бо, здається, я божеволію від власного гніву…
Василь, ваш читач
Іллінецький район
