Однак форму навчання для дітей мали би обирати батьки.
Найважче доводиться тим дітям і батькам, які змінили місце проживання у зв’язку з війною. Їм доведеться обирати не лише формат навчання, але й школу, у яку піде дитина.
У Міністерстві освіти і науки пропонують таким дітям три варіанти навчання:
- Навчатись в українській школі онлайн або ж на дистанційній, сімейній формах чи екстерном;
піти до школи в країні/місті, де перебуває дитина;
комбінувати навчання за кордоном та в Україні.
МОН видало наказ та роз’яснення, де повідомило, що усі учні будуть переведені до наступного класу, незалежно від того, чи підтримували вони зв’язки з українськими вчителями та форми навчання.
Зокрема, якщо батьки не подавали заяву про відрахування, то для повернення до школи в Україні не потрібно вживати додаткових заходів.
Якщо дитину відраховували з української школи, необхідно буде написати заяву на її зарахування до закладу освіти.
Дитячий омбудсмен Сергій Горбачов підкреслює, що дитина без заяви батьків не може бути відрахована з закладу освіти. Чинне українське законодавство цього не передбачає.
З іншого боку, батькам треба знати і пам’ятати, що, якщо дитина протягом 10 днів не відвідує школу без поважних причин і невідомо, де вона перебуває, школа має звернутися до Національної поліції та Служби у справах дітей, щоб з’ясувати причини відсутності на заняттях.
Батькам, які все ж таки хочуть, щоб дитина отримала українську освіту, але у школі не йдуть їм назустріч, Сергій Горбачов пропонує розглянути альтернативні варіанти.
Зокрема, Міжнародну українську школу (МУШ), де раніше переважно навчалися діти українських дипломатів, а зараз й частина біженців.
“Повідомлення про те, що дитина зарахована і навчається у МУШ, у великій кількості випадків слугує підставою для того, щоб дитина не відвідувала школу в країні перебування.
Наразі у цій школі дистанційно навчається понад 3 тисячі учнів, а основних працівників-педагогів – 35 осіб, 37 працює за сумісництвом. За кордоном, за даними МОН, перебуває 600 тисяч учнів. І ми розуміємо, що це дуже мало”, – каже омбудсмен.
За словами Сергія Горбачова, чинне законодавство не передбачає такої форми, як тимчасове зарахування дитини до школи.
За останніми даними, лише 41% шкіл України можуть розпочати навчання офлайн. В інших закладах освіти або немає укриттів, або вони не відповідають нормам.
Тобто чимало дітей будуть навчатися саме дистанційно, як це було в період пандемії і в перші місяці війни.
Depositphotos
То ж яким має бути дистанційне навчання у школах?
“Варто зауважити, що дистанційна форма навчання може бути синхронною та асинхронною”, – говорить Сергій Горбачов
Синхронне – це коли вчитель і учні одночасно перебувають онлайн, комунікують у реальному часі.
Асинхронне – коли вчитель пропонує до перегляду коротку лекцію, огляд теми, пояснення, а потім дає завдання. Зокрема, за цим принципом працює Всеукраїнська школа онлайн. Таким чином також працюють розповсюджені онлайн-платформи
Часто буває змішана дистанційна форма, коли комбінуються синхронні та асинхронні заняття. Вчитель пропонує послухати пояснення, дає завдання, а потім в режимі реального часу всі підключаються і обговорюють.
Таким чином українським дітям доведеться звикати отримувати освіту в умовах війни: комусь перебувати на дистанційці, комусь – бігати посеред уроків в укриття, а комусь – намагатися тягти навчання у двох школах одночасно.
Думки батьків щодо вимушених нововведень різняться.
– Не можна зараз відправляти дітей в класи. Дуже високі ризики. В підвалах-бомбосховищах не вистачить місця для всіх учнів, вони потовчуть один одного. Можливо, молодшу школу лише і одразу спускатись за 10-15 хв вниз. Середня та старша школи прекрасно навчались в онлайні, де більш персональний підхід до кожного учня. Мої діти із задоволенням навчались, навчання стало більш різноманітним, а ті, хто не хотіли вчитись, то, що в класі ловили гав (в телефонах), так і в онлайні забивали на навчання, – ділиться Ольга Кривенко.
Андрій Власенко
