Андрія вже затримали, і він відсидів термін в Україні. 27 грудня 2017 року в Горлівці відмовився йти на обмін до сепаратистів.

Ми вже писали про це. І ось тепер непередбачуване продовження долі братів Трегубів.

З Росії за рішенням Реутовського міського суду депортували «ополченця» з Вінниці Миколу Трегуба. Про це повідомляє паблік терористів ОбрОН. У повідомленні зазначається, що бойовик «служив» у підрозділі Стрєлкова, був поранений і отримав контузію. Крім того, він числиться у базі «Миротворця». Втім, суддя Сидоренко не звернула увагу на аргументи «захисту» бойовика про те, що він «захищав Донбас». Більш того, вона заявила, що у вінничанина відсутнє посвідчення ополченця і його заява на ім’я Володимира Путіна залишитись у Москві, бо їхати додому страшно, до справи діла не має.

Свого часу наша газета стала першою, хто висвітлив історію двох 28-річних братів-близнюків з Вінниці — Андрія та Миколи Трегубів, котрі воювали на боці сепаратистів. Відомо, що коли в 2014 році почалась війна, останній був на заробітках. Коли ж йому запропонували кошти, погодився воювати проти української армії. І потім викликав телефоном до себе брата Андрія. Той збрехав батькам, що їде на заробітки до Росії, а сам тим часом опинився серед бойовиків. Його завданням була охорона захопленої будівлі управління СБУ у Луганській області у разі штурму з боку ЗСУ. Згодом Андрій був на посаді кулеметника та здійснював охорону блокпосту. Втім, провоював недовго й повернувся назад. Спецслужби дізнались, що Андрій перебував у «ЛНР», і в 2014 році його затримали у Вінниці біля ринку. У кишені була граната. Хлопцеві інкримінували тоді носіння, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу та участь у терористичній організації. Він казав, що все це робив «заради брата». На його сторінках в соцмережі знайшли фото зі зброєю.

Ще тоді піднімалось питання про його обмін. До сина на побачення в СБУ ходили батьки, говорили з ним. Андрій відмовився ще тоді від обміну і сказав, що сидітиме в Україні і тут буде жити. Так вмовили батьки. Кажуть, що другим мотивом його — не йти на обмін до сепаратистів — було те, що, оскільки він до кінця не відвоював і повернувся додому, то там його також покарають за дезертирство… Цікаво, що самі ж батьки не могли пояснити, що штовхнуло їхніх синів так вчинити. Кажуть, змалечку вони були спокійні, проте часто пропадали на заробітках. Можливо, взявши до рук зброю, вони себе відчули сильнішими, героями, авторитет отримали, якого не мали у рідній Вінниці.

Відомо, що 2015 року Андрію Трегубу винесли вирок у Вінницькому міському суді — 9 років позбавлення волі. Апеляція його залишила в силі. Втім, брат-близнюк вирішив шукати правди вже у Вищому спеціалізованому суді, який восени 2017 року частково задовольнив скаргу — ухвалу скасував і призначив новий розгляд у Апеляційному суді Вінницької області. Проте невдовзі прізвище Андрія Трегуба вписали бойовики на обмін, і в зв’язку із цим Апеляційний суд присудив хлопцю 6 років 2 місяці 18 днів позбавлення волі. Але так як три роки Андрій провів у СІЗО, а в дії був ще й «закон Савченко», його з-під варти звільнили…

Вже 27 грудня 2017 року Андрій Трегуб під час обміну полоненими в Горлівці відмовився переходити на окуповану територію. Де він зараз — ніхто не каже. Але, як вільна людина, міг знову повернутись до рідного міста. Проте де гарантії, що Андрія, який засвітиться перед спецслужбами, не засадять до тюрми, якщо буде порушене нове кримінальне провадження…

А ось доля іншого брата – Миколи виявилась ще гіршою. Свого часу на боці сепаратистів він воював проти нашої армії у таких містах, як Макіївка, Спартак, Слов’янськ, Семенівка. Був у підпорядкуванні бойовиків Корсара, Хохла, Спарти, співпрацював з ФСБ. Кажуть, що він був одним із тих, хто атакував у Донецькому аеропорту наших кіборгів… Серед них, як відомо, були і вінничани. Відомо, що згодом Микола Трегуб виїхав до Росії. У соцмережах були записи про те, що він отримав контузію, важке поранення, залишився без коштів та їжі. Із Росії нашого земляка ще раніше хотіли депортувати, бо перевищив дозволені терміни перебування. Суди були не на його боці.

Хлопець просив політичного притулку в Путіна, проте той також не відреагував. А днями Московський суд ухвалив рішення таки примусово депортувати Миколу Трегуба до України. Ось таку заслужену подяку отримав той, хто зрадив своїй рідній державі, хто вбивав своїх земляків. Бо зрадники нікому не потрібні. Ні там, ні у ворога.

Ми спробували дізнатись офіційну позицію управління СБУ у Вінницькій області на дану ситуацію, надіславши їм офіційний запит. Чекаємо відповіді.

Валентина Лісова

Від редакції. Готові вислухати і точку зору батьків близнюків Трегубів, їх самих, інших читачів. Адже ми маємо справу із небувалими до цього явищами як в Україні, так і на Вінниччині.