Диявол не боїться ні нашого розуму, ні наших знань. У нього їх більше. Він не боїться навіть наших чеснот. У нього їх більше.

Тільки однієї чесноти у нього немає і вона його вбиває, а нас спасає. Що це за чеснота?

…Одного разу, досягнувши чогось, я гордо пішов до свого духівника. Він, побачивши мене, відразу зрозумів, що я послизнувся, і не дочекавшись моїх слів, сказав:

– Чому ми так пишаємося, синку? Якими справами пишаємося? Тим, що постимо, мало їмо? Диявол постить більше нас, ніколи не їсть. Тим, що не спимо вночі, що мало спимо? Диявол не спить більше нашого, ніколи не спить. Тим, що утримуємося? Що зберігаємо невинність? Диявол невинніший за нас: навіть якщо він захоче блудити, то не зможе – у нього немає тіла.

Я не повірив своїм вухам. Якими б чеснотами ми не володіли, диявол теж володіє ними. Які б чесноти ми не придбали, тих чеснот, які диявол мав, коли був архангелом, ми не придбаємо ніколи. І всі вони були втрачені. Чому? Тому що йому бракувало однієї чесноти. Ми повинні намагатися придбати цю чесноту, щоб спастися.

Диявол долає нас не тільки гріхами. Він долає нас чеснотами більше, ніж гріхами. Гріхи ми бачимо, можемо їх уникнути, але за чесноти боремося, щоб їх придбати.

Один святий сказав: «Хочеш постити? Диявол тобі допомагає. Хочеш подати милостиню? Диявол тобі допомагає. Будувати храми? Диявол тобі допомагає. Чому? Тому що знає, що коли доб’ємося всього цього, то можемо пишатися і все згубити».

Ми повинні мати ту чесноту, якої у нього немає. Бути смиренними!

Архімандрит Софроній