«Сусід корегував вогонь по моїй хаті»

В одному із сіл Вінниччини в закинутій хаті мешкає один із успішних бізнесменів Лисичанська Сергій. Його бізнес, хату і квартиру та все збіжжя, що було, розбомбили окупанти. Ледве вирвались із дружиною і дітьми евакуаційним поїздом.

Він розповідав, що знає, як його сусід-зрадник коригував вогонь окупантів по його хаті та бізнесу. Зуб мав… Всю вулицю рідну з його «допомогою» знищили рашистські снаряди.

Я показала йому відео «вірян» та їхніх «нащад­ків», які у місцевому храмі московського патріархату зібрались на урочисту службу, присвячену зустрічі окупантів у Лисичанську. Далі урочистості «руского флага», де також були його земляки… Записані відео «восторга» від «освободітєлєй».

І чоловік заплакав…

– Знаєте, мені дуже боляче, що сини Вінниччини, інших областей так мужньо боронять і звільняють наш край, а ось ця місцева мерзота радіє тим, хто розбомбив наше місто. Подивіться на цей контингент, це ж затуркані любітєлі СРСР, пі­ ді­ гріті безсовісними проросійськими політиками, московським попами про одно отечество і тим, що путін відбудовує російскую імперію, значить, він продовжувач царя. Тобто помазанік Божий. Але він насправді помазанік Сатани, а не Бога… – прокоментував він побачене.

Та недовго раділи земляки Сергія, «ждуни руского міра». Лисичанськ знову повернувся в рідну Україну. А ось любителів відосиків із вихвалянням катів власного народу чекає реальний термін або втеча в захолустя облюбованої ними імперії зла. Як кажуть в рашці — «флаг в руки»…

Поїхав із Вінниці «радіти рускому миру»

Ще одну реальну історію розповіла нам вінничанка — сестра, що має брата у Сєверодонецьку, якого вона прихистила з сім’єю ще на початку війни. Та в обмін на хлібосольні столи і допомогу брат виявився зараженим «рускім міром» настільки, що коли Сєверодонецьк захопили рашисти, почав радіти, вже не криючись, і поспішив з дружиною до окупованого міста. Почав там рашистів запевняти в любові. Вони його приїзд зафіксували. Він радісно віддав документи, бо ж «браття» прийшли…

Звідти вже повідомляв сестрі у Вінницю, що нарешті його рідне місто стало російським і його руїни відбудовуватиме «город-побратім» Санкт-Петербург.

– Заживем! Ми будемо великою і непереможною імперією, Третім Римом. А вас поділять між собою Румунія та Польща, — погрожував сестрі. Але недовго радів Коля, бо одного ранку до них завітали «браття у формі» і мобілізували на війну.

– Той пручався, але аргументи були короткі: любіш отечество — защищай его…

І кинули Колю на передову. Днями до сестри прийшла звістка:

– Нет больше Коленьки — погиб… — повідомляла дружина.

І далі приказувала, що, дурна, послухала зазомбованого чоловіка, приїхала в ці руїни… А там росіяни її, всіх корінних жителів за людей не вважають… Зігнали, дали хліба і води, зняли про це відосики — і валіть подалі… І не має значення: ми за них чи ні — у всіх одна кличка: «хохли продажниє»… А тут, у Вінниці, як приїхали біженцями, були шанованими українцями. Як і у рідному Сєверодонецьку до окупації.

Таких історій можна розповісти десятки. Але висновок один: зрадників ще ніколи не чекало щасливе завтра…

Шукають крайніх серед генералів-українців

Як відомо, вже добрались в рф і до вищого керівництва їхньою армією, які родом з України чи мають тут родичів. Пропагандоси в ці дні розгорнули цілу кампанію проти генерал-лейтенанта Михайла Зуська. Вони вважають, що він бездарний керівник, бо угробив 58-му армію, яка наступала на півдні України.

На думку скабєєво-си­монья­но-соловйових, він це зробив спеціально, бо є завербованим українськими спецслужбами зрадником. Крім того, наводять аргумент, що його брат, полковник ЗСУ, воює за Україну, і тому він здавав йому позиції росіян…

Цікаво, що статус зрадника Михайло Зусько отримав і на Волині, звідки родом. Навіть у рідне село на похорон матері не приїхав. А вона перед смертю від нього відреклась…

Ось така доля зрадників своєї землі і свого роду.

Її вже встиг відчути генерал з Він­ниці, випускник школи №1 Анатолій Болюх, також генерал-лейтенант ФСБ, заступник начальника 5-го від­ділу. Саме він готував армію зрадників в Україні, щоб вона у взаємодії із військами рф миттєво захоплювала владу в Україні. В тому числі й у Вінницькій області.

Це Болюх доповідав путіну, за два дні до початку повномасштабної війни, що 5-та колона, ціла армія зрадників чекає рашистів і можна розпочинати наступ… Але де тепер той наступ? Зате Болюх, який вішав однокласникам і землякам «лапшу», що він проректор престижного дипломатичного вузу, а не кагебіст, тепер під слідством у самій рф. А на голову і його рідного брата, відомого лікаря і викладача медуніверситету, нині пенсіонера, його рідних і близьких летять ракети…

Як відомо, вже почали вираховувати всіх українців, які живуть в росії чи наймають там квартири, які продовжують там працювати…

Треба ж на когось покласти вину за невдачі на фронті. Повірте, чим більше буде невдач, тим затятіше будуть шукати крайніх… Здогадайтесь, хто стане новими ворогами російського народу?! Так, етнічні українці, що сьогодні зрадили свої родини і свою землю та так захотіли стати рускими, що перестали бути людьми. Вони, як ніхто, горою стоять за путіна. Ну, як при сталінізмі ті, хто потім був розстріляний із клеймом ворога народу чи згнив у таборах…

Таких, щоб ви розуміли, 11 млн у росії, кровних родичів-українців. Але вони в переважній біль­ шості під­ тримали війну і зрадили своїх братів та сестер, батьків та дітей. Сталін повернувся! Ви так радієте і скандуєте його ім’я?

Ще не зрозуміли, чому? Щоб виправдати страшні репресії, які в рф ще попереду.

Готуйтесь і вибирайте, ким ви в майбутньому станете там — завербованим агентом України, США, інших «не дружніх» до рф держав? Яка кримінальна стаття вам буде пред’явлена? Бо тут ви стали зрадниками власних родин, коли кричали, що ваші кровні родичі «бандеровское отродьє, а путін — велікій человек», що нас треба «бомбіть і унічтожать, потому что ми неісправімиє». Ви виправдали не просто нацизм в центрі Європи в 21 столітті, коли одна нація має знищити іншу. Ви оправдовуєте навіть те, що імперія з так званого нацзброду має знищити вашу рідну націю. Але табори смерті ГУЛАГи, в які ви мрієте засадити нас, чекають на вас… Імперія, якій ви присягнули, проковтне вас першими. Бо це Імперія Зла! Готуйтесь!

 Тетяна Редько