То дощ, то шквальний вітер, що зносить все – від шалика до дерев та навіть дахів будинків… Крізь дзеленчання дощу по вікнах, чути чиїсь зітхання:
– Ллє, як з відра… Скільки вже можна…
– Погуляти хочеться і ще хоч краплю сонця…
Нудьгують дві молодиці.
– Цінуйте цю похмуро осінь, нам її важкою ціною відвоювали, – ледь стримує сльози бабуся у чорній хустини…
Усі, хто почув ці слова, у глибокому мовчанні схилити голови…
І осінь ці слова почула!
Бо вже наступного дня заграла яскравими барвами! Полум’яно-багряний, помаранчево-теплий, старечо-зелений… Це лише шматочок міської клуби. А які ж духмяні ці останні дні після дощів і шалених вітрів! Діти прижмурюють очі і тягнуть долоні до сонця. А в небі… “В небі чистому чути Гімн”!
А яка ваша осінь? Діляться з нами своїми відчуттями і фарбами, які потрапили у камери ваших гаджетів на нашу електронну пошту: gazeta@33kanal.com
