Всі ми були доярками, не працювали, а ішачили. Дітей бачили по вихідних, бо о 5 ранку йшли на роботу, діти ще спали, о 21-й приходили з роботи – діти вже спали, цілий день в садку. В мене майже 35 р. стажу – добавили 136 грн., Ліда – 32 р., + 80 грн. Люба – 38 р. + 90 грн.

Отримала цю добавку в листопаді і не могла заспокоїтись, жити не хотілось – де ця справедливість? Чому так над нами позбиткувались чиновники? Вони зробили нас не бідними, а злиденними.

Люди проводили газ – у нас немає, бо за одну пенсію не проведеш, діти безробітні, перебиваються випадковими роботами.

Я не знаю, що таке м’ясо! А знаєте, який я хотіла б подарунок на Новий рік? – пачечку масла, одну апельсинку і шматочок сиру, цього року я ще не мала в хаті цих наїдків. Я не їла цього року кавуна й дині! Не вистачає мінімальної пенсії.

Рева сказав, що вони думають над поправками, а що тут думати?! – нарахуйте нам надбавку по нашій зарплаті, а не по теперішній, і поверніть нам ці добавки заднім числом – з 1-х, так як собі добавили зарплату вдвоє.

Як можна порушувати закон, адже ніяку довідку не видають заднім числом, бо це порушення закону, а наші чиновники порушують його щохвилини.

Наша сусідка колись навчалась, була в декреті – з цим усім має 11 років стажу – добавили 300 з хвостиком, і пенсія в неї майже 1400, це 150-200 різниця нашої, вона сміється в очі, що ми проішачили і маємо такі плачевні добавки. Ціле літо тріщав телевізор з Гройсманом про добавки, і ми надіялись не менше + 500 отримати! Як нам не плакати за колишніми часами! Мала троє дітей, отримувала 80-100-120 р. Одягала дітей, себе, годувала, ще й на книжку було! А зараз?! Що нам, вмирати з голоду, чи як?

Вашу газету дуже любимо, у нашому селі її виписують найбільше. Спасибі вам за вашу працю, вилила душу і ніби легше стало!

З Новим роком вас, з святками.

З повагою, обмануті і
обурені вінничанки-«рабині Ізаури» Люба, Шура, Ліда