Місто Свіжих Могил,
Його на мапі немає.
Тут зібрались з останніх сил
Ті, що вже не вмирають.

Тут чорні стрічки пов”язали
На прапори жовто-сині…
Його скорботні квартали
Розкидані по Україні.

Тут кожен має капличку,
Однаковий шматочок землі.
І тут протікає річка,
Як море, солона від сліз.

Тут непритомніють від горя.
Тут кожна травинка плаче.
На тлі камуфляжних узорів
Тут під салюти плине кача.

Тут часто звучить небосхил
Оркестра сумною грою.
Місто Свіжих Могил –
Останній притулок Героїв.

P.S.
А вітер історії пил
Розвіє знову швидко дуже?..
Місто Свіжих Могил –
Розплата за нашу байдужість.

Анатолій Жучинський