Ти п’єш каву і плануєш сьогоднішній день, але його вже немає. Тому, що вона летить. І твого життя залишилося рівно на її політ. Але ти не знаєш про це і п’єш каву, милуючись панорамою міста.

А хтось снідає усією родиною. Останній раз. Тому, що вона летить. І маленький не хоче їсти кашу, вередує. А мама показує його улюблену іграшку. Останній раз. Тому, що вона летить.

Хтось, прощаючись біля дверей, поспішає на роботу. Останній раз. Так саме тому, що вона летить.Вона летить їх вбити.

Вона летить забирати життя. За іншу мову, за інші думки, за непокірність та волелюбність.

Потім про це писатимуть книги та зніматимуть фільми. Але це у майбутньому. Біль по-різному відчувається в часі. Згодом біль притуплюється. Але час зараз інший... Він щосекундний. Від прильоту до прильоту. Від сповіщення до сповіщення. Від життя до смерті.

Сергій Гладкевич