Тихо свічечка горить зараз в кожній хаті.
Скільки треба положить  ворожої раті?
Мовчки плакала свіча, воском накрапАла,
А синочка молодого мати виглядала.

З тріском полум’я цвіло квіткою легкою,
Та солдатик перший раз готувавсь до бою.
Застигав сльозою віск візерунком долі,
А хлопчина молодий ночував у полі.

Вже на ранок меньшим став гніт в тієї свічки.
Від хлопчиноньки струмком кров текла до річки.
Догоріла вже свіча з воску золотого,
Та врятує побратим хлопця молодого.

Вже огарочок малий руку обпікає,
А дівчина молодая на хлопця чекає.
Мати хліба напече, прибере у хаті.
Скільки треба положить ворожої раті?!

Тихо свічечка горить, кожен молить Бога,
Щоб скоріше вже збулась наша Перемога!

Алла Боровська