Що привертає увагу у цьому відеозверненні? По-перше, одразу видно, що намісник записав його не з власної волі і скоріш за все не у стінах Києво-Печерської Лаври. Митрополит стоїть на фоні білої стіни перед лампою про, що свідчить тінь на стіні. Всі звикли бачити намісника Лаври у всій красі земного владики клобук, ряса, панагія, посох. Цього разу все навпаки, замість ряси та панагії проста чорна кофтинка, розтріпана, чомусь не рівна борода, та замучений вираз обличчя. Подейкують, що намісник знімав це відео з-за кордону де він зараз перебуває.

Владика починає свою річ ні з того ні з сього, одразу: “Виложили це в інтернет нібито в Лаврі, ми, молимося за росію і тому подібне”. І далі взагалі дивний мовний зворот: “Цей факт неправдивий”. Владика визнає, що молитва за росію у стінах Лаври, це факт, але він не правдивий. Обмовка по Фрейду? З подальшого монологу зрозуміло, що те відео про яке пропагандисти московського патріархату волали, що “фейк”-правда. Одразу знайшовся винний о. Захарія, його вже навіть покарали забороною у служінні. Церковним клікушам  заборонили співати в храмі “канти” про Русь, які співалися там десятиліттями до останнього дня. І все…

Що примітно, владика говорить багато про мир, кордони, життя і т.п. але жодного разу не називає війну війною, росію агресором, згадує про мир, але нічого не говорить про перемогу України. Він уникає подібних термінів і це означає, що бувши вимушеним зробити це жалюгідне відеовиправдання він залишився при своїх поглядах.


Важливо те, що можливо вперше РПЦвУ визнала, що у святині такого рівня не просто живе, а процвітає колабораціонізм, як серед духовенства так і серед мирян.

Дуже хотілося, щоб ця історія не закінчилася цим відео. Щоб Києво-Печерська Лавра як колиска українського Православ'я стала вільною від московських пут в які її закували сучасні її духовні керманичи. В самій Лаврі є чимало достойних монахів, які страждають від цього колабораціонізму і дурості лаврського керівництва та деяких братів, які плекають росію. Сподіваюся, що ця подія стане початком кінця для духовних колаборантів.

Архімандрит Софроній