Терни. Краматорський район Донецької області.

Тут загинув Михайло Груша – наш земляк, уродженець Кунки. Стримуючи рашистів, стояв на своїй позиції до кінця. Бо ніколи не підводив. І зазнав поранень, несумісних з життям.

Він був одним з найкращих воїнів. Інших би не взяли на стажування до Великої Британії. Успішно пройшов його і знову туди – на передову, у самісіньке пекло боїв. За Україну.  За те, щоб двоє синів – тринадцятирічний Артем та Русланчик, якому п’ять, – не бачили тих жахіть, через які пройшов він. І отримали ту омріяну, квітучу країну, за яку їх батько не пошкодував життя.

Біль наскрізь пронизує Світлану Семенівну. У 54 роки вона втратила сина. Розділяємо. Співчуваємо. Але знаємо, що пішов недаремно, бо Михайло Груша був на боці добра.

Кунська земля сьогодні прийняла навіки 35-річного воїна. Спочивай з миром. І спасибі тобі.

Людмила Головашич