Чоловік вважає — серед загиблих під Кукавкою можуть бути відразу четверо його рідних дядьків.

Нагадуємо, що у братській могилі львівські дослідники знайшли порубані та потрощені останки 19 людей. Краєзнавці та історики припускають, що це були місцеві хлопці — бійці армії УНР, яких взяли в полон та по-звірячому закатували червоні кавалеристи Котовського…

– Моя бабуся була родом з села Лядової. У неї були четверо братів та сестра. Усі четверо братів й загинули під час Української революції та Громадянської війни сто років тому. Я пам’ятаю розповіді бабусі, що їм було від 16 до 20 років. Усі неодружені. Буцімто, їх призвали на службу саме з тодішньої Кукавської волості. Пам’ятаю, що бабуся розповідала, що буцімто їх усіх тоді “повбивали петлюрівці”, – каже Іван Лученко. – Однак треба врахувати, що вона розповідала це мені ще у 60-х-70-х роках минулого століття, коли казати правду вголос про криваві події Громадянської війни загрожувало дуже великими неприємностями. Тож чи не вбили моїх дядьків червоні? Після публікації про дослідження братської могили у Кукавці це цілком реально могло бути. А бабуся не могла сказати, що було насправді зі зрозумілих причин.

Іван Лученко каже — жодних офіційних відомостей про його загиблих родичів немає:

– Їхні імена та точну дату народження я не знаю. Тим більше не могло бути їхніх фото у далекому подільському селі початку 20-го століття. Єдине відомо, що їхні прізвища Гончаруки, а по-батькові — Леонтійовичі. Так само як моя бабуся. Сподіваємось, що вдасться дізнатись долю рідних й близьких. Можливо, про них дізнаються історики. Але таких історій може бути ще дуже багато. Я очолюю районну організацію Товариства мисливців та рибалок, тож прошу відгукнутись земляків. Можливо в когось є схожі спогади, історії рідних й близьких. Разом встановимо істину.