А почалося все з того, що у моєї сестри захворів однорічний син. О восьмій годині вечора привезли його до Немирівської ЦРЛ, де лікар нас прийняв, зробив висновок про те, що дитину потрібно госпіталізувати, і, звичайно, виписав довжелезний список, з яким медсестра відправила в аптеку, що знаходиться тут, так би мовити, “під боком”, на території лікарні. Ми ж з чоловіком вирішили, що поїдемо в аптеку, яка знаходиться у місті, бо ж всі знають, як співпрацює медичний та аптечний персонал. Тож придбавши всі вказані у списку ліки, за винятком тесту на антибіотик, ми все-таки вирішили зайти в аптеку на території лікарні (в листі вказана назва аптеки), аби придбати його там. І тут усе почалося.
Спочатку в аптеку пішов чоловік. І коли він запитав, чи є в них цей тест, йому відповіли, що є. А потім додали, чи не потрібен йому разом з тестом і сам антибіотик? Коли чоловік відповів, що в нас вже є антибіотик, фармацевт попросила список ліків, і той чомусь їй його показав. Побачивши силу-силенну препаратів, куплену не в них, аптекар сказала, щоб йшов купувати тест там, де купив решту ліків. Обурившись, чоловік розповів про цю ситуацію, в аптеку зайшла я, знову попросила цей самий тест, на що мені відповіли, що в них його наче немає. Після цього ми вже зайшли в аптеку вдвох з чоловіком і він сказав, що тільки що у них був тест, його просто не хотіли продати без антибіотика, на що фармацевт почала щось говорити на своє виправдання. І коли попросила книгу скарг, мені відповіли, що в них її немає сьогодні, а буде завтра. Останньою краплею стало те, що через день сестра пішла до цієї ж таки аптеки, аби купити дитині засіб від пелюшкового дерматиту. Придбавши, вже в лікарняній палаті прочитала інструкцію до нього, де писалося, що препарат протипоказаний при пелюшковому дерматиті.
То скажіть, навіщо потрібна така аптека, де продають людям непотрібні засоби? У них працюють такі фармацевти, які навіть не знають, для якої хвороби призначений той чи інший препарат.