І за ці 9 місяців в українському війську можу сказати, що це справжня перша Армія світу та світла! Бо тут є всі — від ботанів-ІТ до професійних вояків, від тендітних дівчат із медичними наплічниками до сивих дідів за кермом авто-монстрів, від зовсім юних хлопців до загартованих боями фронтовиків останніх 8-ми років сучасної війни…

Я роблю в ЗСУ те що можу, як доброволець… І пишаюсь, що є однією краплею цієї Великої родини — української визвольної армії! Я мав взяти до рук зброю, коли нас прийшли відкрито вбивати і нищити наші міста. Вони хотіли нас розтоптати за 3 дні, але вже майже 100 тисяч ординців стали гноєм нашої святої землі…

Нам важко, багато хлопців-дівчат вже стали навіки Героями, і Прапори України на їхніх надгробках свідчать про страшну ціну нашої боротьби. Їм Слава навіки, а ми маємо будь що Перемогти!

І в день Великої, вмитої кров’ю Героїв Перемоги, пройти вулицями рідних міст, обійняти рідних та згадати імена всіх полеглих… Всіх до єдиного — відомих і безвісти зниклих…

Мої побратими, мої ЗСУ — зі святом! Щоб шаблі не брали та кулі минали! Перемоги! Вічна Світла Пам’ять полеглим братам за Україну…

Роман Ковальський, журналіст «33-го каналу»,
військовослужбовець ЗСУ