Звісно, Угорщина зняла вето не просто так, а в обмін на певні привілеї. Зокрема зняття вето дало Будапешту можливість отримати доступ до мільярдів євро із бюджету Євросоюзу.

Натомість країни-члени ЄС затвердять план відновлення Угорщини від Covid-19 на суму 5,8 мільярда євро, який був відкладений минулого року через занепокоєння верховенством права. Якби цей план не схвалили до кінця року, то це позбавило б Будапешт більшої частини цих коштів назавжди.

За отриману вигоду у Будапешті погодилися відмовитися від свого вето щодо плану фінансування ЄС, спрямованого на зміцнення фінансів Києва у 2023 році, на впровадження ЄС мінімального ефективного корпоративного податку в союзі.

Усе це було необхідно, адже для затвердження програми фінансування України була потрібна одностайна згода всіх 27 країн-членів. Адже вона передбачає залучення спільних запозичень ЄС. Як ми вже повідомляли, можливе альтернативне фінансування України зайняло б більше часу.

Ця угода між Євросоюзом та Угорщиною є великим кроком вперед, особливо за кілька днів до саміту ЄС. Офіційні особи побоювалися, що він може бути затьмареним через протистояння із прем’єр-міністром Віктором Орбаном. Також в Брюселі були стурбовані, що Євросоюз не може збільшити свою фінансову вагу у підтримці України.

Ми уже повідомляли, Європарламент ще 24 листопада схвалив виділення Україні 18 мільярдів євро. Тоді президентка Європарламенту Роберта Мецола заявила, що ці гроші направлять на те, щоб Україна пережила війну та почала відбудову у 2023 році.

Зокрема, транш Україні передбачає:

короткострокову фінансову допомогу,

фінансування негайних потреб,

відновлення критичної інфраструктури,

початкову підтримку сталого післявоєнного відновлення на шляху до євроінтеграції.

Як зазначала Роберта Мецола, це фінансування повинно відбуватися регулярними траншами, щоб допомогти відновленню України у короткостроковій перспективі. Тож кожного місяця продовж 2023 року Україні виділятимуть по 1,5 мільярда євро, а кредити матимуть 10-річний пільговий період.

Також відомо, що основну частину процентних витрат члени Євросоюзу покриватимуть за допомогою зовнішніх цільових доходів, а гарантії для запозичень нададуть або бюджет ЄС, або країни-члени.

Василь Головко