Це про наше коріння і наші традиції. Адже Святому Миколаю понад 1700 років, а Діду Морозу всього 85 і вигадали його у радянському союзі.
Ідеолог, який насаджував Діда Мороза народу, був одним із головних організаторів Голодомору. Ось що розповів автор документального циклу “Реальна історія” Акім Галімов.
Реальна історія Діда Мороза починається із антирелігійної та антиріздвяної пропаганди у СРСР. З 1917 по 1935 рік комуністи намагалися стерти із народної пам’яті усе, що пов’язано із християнською вірою та традиціями, адже радянська людина мала вірити тільки у компартію. Різдво першим потрапило під заборону, бо трудящі не мали відзначати “капіталістичні свята”.
Людям погрожували розправою, якщо знайдуть прикрашену ялинку – головний символ Різдва. У 1927 Сталін запроваджує жорстку богоборчу кампанію, у межах якої у садки та школи приходять піонери та пояснюють, чому Різдво та ялинка – це зло. У кожній школі з’являється плакат із написом: “Родители, не сбивайте нас с толку. Не делайте Рождества и елку”. Трудящим скасовують вихідні на свята та примушують підписувати заяви про відступ від релігії. І це на фоні масового знищення церков та ікон. Репресували тоді і Святого Миколая, який був головним святковим персонажем для українських дітей та приносив їм подарунки.
“Відміна” Різдва та релігії тривала 18 років, але в Україні вона зустріла супротив – люди продовжували слідувати давнім традиціям, вчили дітей колядкам, носили кутю до родичів, ходили до церкви на Різдво, а ялинку ставили за міцно зачиненими вікнами. Зрозумівши це, радянська влада вирішує адаптувати свято. Головним його персонажем вона робить Діда Мороза. Ідейним батьком Діда Мороза став соратник Сталіна – Павло Постишев.
В історії України він відомий як головний організатор Голодомору, який був скоєний, щоб упокорити українців та остаточно ліквідувати спротив режиму. Саме Постишев наполягав, щоб Україна стала суцільною зоною колективізації, що тоді фактично означало захмарні плани заготівлі зерна та всю його конфіскацію. Постишев виступав за радикальні та репресивні методи під час вилучення хліба в українців. Саме тому його вважають одним із найжорстокіших організаторів Голодомору поряд із Молотовим, Кагановичем і Сталіним. До речі, через три роки після новорічного тріумфу Постишева оголосили “ворогом народу” і розстріляли.
Окрім нового святкового персонажу, на радянській ялинці з’являються і радянські прикраси – замість восьмикутної вифлеємської зірки – п’ятикутна червона, а шахтарі та космонавти зображались і вигляді ялинкових іграшок. Першу святкову ялинку постишев проводить у 1936 році у Харкові – місті, яке постраждало від Голодомору чи не найбільше.
Де ж узявся Дід Мороз? Наприкінці ХІХ століття в українських селах неслухняних дітей лякали крижаним злим дідом у сніговій шубі, який забирав малюків та заморожував худобу. Називали його Тріскун, Студенець, Карачун, Зимник і Мороз. В українській демонології Мороза малювали як крижану потвору, яка тільки і чекала можливості нашкодити людям і їхньому господарству. За іншою версією, Постишев взяв образ Діда Мороза із російської казки “Мороз Іванович” авторства Володимира Одоєвського. Ще до революції на ялинках почав з’являтись образ Мороза, але радянська влада заборонила і його, поки персонажа на віднайшов та реабілітував Постишев.
На відміну від Діда Мороза, Святий Миколай – реальна постать. Він жив у 200-х роках нашої ери на території сучасної Туреччини, мандрував світом, проповідуючи християнство, та допомагав знедоленим – ночами підкидав у їхні домівки теплі речі та гроші. Після смерті Миколая канонізували як святого, а в пам’ять про його добрі справи люди почали підкладати під подушки близьким подарунки. Цей святий став також прообразом Санта Клауса.
Історія шанування Святого Миколая в Україні триває понад 1000 років. За 800 років до появи радянського Діда Мороза у Києві на Аскольдовій могилі була збудована церква Святого Миколая, а українці співали про святого колядку “Ой хто хто Миколая любить”.
Після розпаду радянського союзу багато країн почали відмовлятись від образу Діда Мороза. У Словенії повернулись традиційні словенські дарувальники – Святий Миколай і божок, у Болгарії відродили Дядо Коледе, у Польщі радянський Дід Мороз повністю зник і повернулась традиція шанування Святого Миколая.
Анна Підгорна
