Він минає і забирає із собою тисячі життів наших захисників та мирних жертв російської агресії…

Тому в ніч на 1-е січня не буде святкової ялинки у центрі Вінниці, не буде яскравих салютів та щасливих людей із шампанським в руках…

Бо маємо на своїй землі велику війну і одне єдина на всіх бажання в новому році – це Перемога!

Для мене, як для більшості вінничан, цей рік видався надто коротким… Адже 24-го лютого наше життя розділилось на до і після… Бо з цього дня я пішов у добровольці та взяв до рук зброю. І ці десять місяців у війську я щодня відчуваю гордість за ЗСУ та свою незламну країну, яку хотіли взяти за 2-3 дні. Ми разом вистояли, багато і багатьох втратили, але Україна жива, живе і буде жити… На жаль, страшною ціною.

Тому на це Різдво і новий рік я вперше за довгий час не вдома, не сидітиму за родинним столом…

Бо ми на обороні кордону, на нулі в мільйонному війську України.

А ви, наші рідні, святкуйте, мрійте, бережіть діток та віру в ЗСУ й найкращу в світі країну – нашу Україну.

Ваші добровольці, рідна Вінниця.

Роман Ковальський,
заступник редактора газети “33-й канал”, який з 24 лютого в ЗСУ