Для нас ця зірка стала уособленням народження нової України! Так, в муках… Так, спочатку гонимої… Але згодом тієї, якою увесь світ почав захоплюватися! А отже, і підтримувати! То чому ми не повинні бути із тими, хто сьогодні з нами веде боротьбу зі злом?! З диктатурою та тиранією? Як можна бути й далі з «братьями во Христе», які прийшли у наш дім вбивати, гвалтувати наших дітей, стареньких, скидати ракети на наші будинки, які хочуть залишити нас взимку без світла і тепла… І відверто заявляють, що ненавидять та воліють стерти українців з лиця землі… Я більше не хочу з такими бути ніде і ніколи.

І мої діти спокійно відмовилися від Діда Мороза, розуміють, що це російська вигадка, брехня, маніпуляція. Натомість ще більше полюбили святого Миколая! Почали читати про життя святого! Увірували! І вірять у Різдвяне диво, яке може статися не за чиєюсь вказівкою, а по вірі! І коли мільйони людей по всьому світі саме у ці дні вірять у Народження Спасителя, українців й далі хочуть зв’язати молитовно із тими, хто нас ненавидить… Як після всього зла, що принесли нам росіяни, продовжувати з ними молитися, відзначати свята?.. Як?.. Я більше так не хочу і не можу… І нехай не все у цей Святвечір нам вдалося… Можливо, не встигли як слід приготуватися… Але усе ще буде! Після Перемоги світла над темрявою, добра над злом, України над Росією.

Людмила ПОЛІЩУК,
заступник головного
редактора «Молодіжної газети»