Більшість уже обирають її для формального спілкування.

Як же швидко більшість українців зрозуміла, що те, що вони вважали модним і престижним, повернулось для них підлим, цинічним і брехливим.

І дійсно, як можна розмовляти досі в країні яка протистоїть терористам, мовою окупанта? Не намагатись переходити на українську, вчити та знати іі?

Тоді цим людям або «какая разніца», тобто взавтра приймуть окупанта і змиряться з ним, або ще й зрадіють, що вони прийшли сюди.

Тетяна Квасюк