105 років минуло з часу подвигу молодих Героїв у бою під Крутами, біля однойменної залізничної станції, що на Чернігівщині, не так далеко від Києва. Але якими актуальними є для нас ті події, скільки історичних паралелей: знову загроза з того самого північного напрямку, знову був наступ на Київ, знову Україні погрожують і хочуть відібрати в нашого народу незалежність і національну ідентичність.

Як і тоді, армія окупантів в багато разів перевищує нашу. Але, як і тоді, наші хлопці та дівчата ставлять інтереси Батьківщини і своїх ближніх, співгромадян, на перше місце. У 1918 році за зброю, аби стримати ворога, російсько-більшовицьких окупантів, взялися курсанти і гімназисти, які щойно встали зі шкільної чи студентської лави. Взялися добровільно, не заради власної слави чи збагачення, а заради свободи і права вибору, заради гідного майбутнього, нас із вами.

Тоді десятки студентів на вівтар незалежності жертовно поклали свої життя: їх узяли в полон, над ними знущались і потім стратили. Так само чинять окупанти і зараз… Але крутяни не загинули дарма: хоч і змушені були відступити в битві, але допомогли перемогти у війні. Як відомо, їм вдалося затримати просування ворожої армії на 4 дні, що стало переломним моментом в історії України, адже дало можливість укласти Берестейський мирний договір, що означав міжнародне визнання української незалежності.

Герої Крут для нас назавжди є прикладом сміливих борців за Україну. Їхня сила волі і духу надихають нас і в нинішній боротьбі з ворогом. Тож нехай вічною і світлою буде пам‘ять Героїв Крут і слава всім героям, хто боровся й бореться за свободу і незалежність, за суверенітет і гідність України та українського народу!