Якби ви знали паничі,
Як важко воїнам вночі.
То ви б казни не розкрадали.
Своїх кишень не напихали!

Не їздили б ви за кордони.
За людські гроші – за мільйони!
По ресторанах не ходили б.
А землю-матінку любили б!

І яхти б ви не купували
Й простих людей не обдирали
Державі б вірою служили
І люди б  вас усі любили.

Колекцій ви би не збирали.
І на вечірках не гуляли
Свою країну будували
Казну грошима наповняли.

Ракети б ви не віддавали
І держмайна не продавали
Не розкрадали б України
То не летіли б на нас міни.

Не будували б собі вілли
І беззаконня не чинили
То Крим наш був би і Донбас.
Ніхто б не ліз в кордон до нас!

Ви зброю всю попродавали.
Усе, що можна – розікрали
Щоб ваші дочки і сини
Немов у казці всі жили.

Ви Кончезасп набудували
І в тих будинках жирували
Народ простий, лиш животів
Дітей своїх до праці вчив.

Ви літаків понакупляли
Всю Землю ними облітали
Своїх ви чад по “закордонах”
Не вчили жити по законах.

І з жиру, ви усі бісились
І над мільярдами трусились
Ще хабарі гребли, мать вашу,
І продали ВКРАЇНУ нашу .

Невже від цього легше стало,
Як ви державу продавали?
Як ви кусали і давились,
І по країні кров полилась!

В боях вмирають діти наші.
Гуляють в нічних кулубах ваші.
В окопах юнаки в грязі
А ваші, їздять, як князі!

Вкраїна-ненька вся в залізі
Америка лежить в лендлізі
Європа танки нам дає
Арта по окупантах б’є.

Десь накривають хлопців гради
Ви ж віддали їх, падли, гади!
Летять на нас ракети з раші
Ті що віддали руки ваші!

І гинуть діти, плаче мати.
Під трибунал вас всіх, за ґрати!
Ми їх поборем, потім вас!
Ви теж кати, усі для нас!

Простий народ допомагає:
Він оре, сіє і збирає!
Хто скільки може – по краплині,
Даєм ми рідній Україні!

Ми молимось за всіх героїв.
І ми донатим їм на зброю!
І ми по нитці “тнем сорочку”,
Щоб воїн-тато обняв дочку!

Як би ж ви вчились у народу
Й не каламутили ви воду,
То танки б в вас були свої!
Не було б шансів у русні!