Але чи можна  прощати це Вселенське Зло?

Ті 5000 ракет, кожна з яких в тій диявольській «російській рулетці» могла впасти на мою та вашу голову?! І якщо не впала на мою, то впала на чиюсь! Цілі родини від дітей до стариків змела…

Ту колону у 65 км. смертоносних танків і бронемашин, що рушили на нашу землю вбивати і плюндрувати?

Зґвалтованих та закатованих діток? Спороті животи вагітних жінок? Кагати розстріляних мирних жителів? Зруйноване рідне місто? Зметені з лиця землі інші міста і села? Найродючішу в світі землю, фаршировану смертоносними мінами?

Сумні рекорди – 75000 артснарядів за день?

Загублену молодість наших дітей! Дитинство наших онуків в статусі дітей війни?

Суцільну брехню? Замість поваги за любов та моральність – ярлик «нацистів»? Вкрадену в моїх загиблих дідів Перемогу та перетворення її в Победобєсіє?

Плюндрування рідної землі? Заперечення мого українського коріння? 14 млн. біженців-земляків? Цвинтарі могил воїнів? ЦЕ я маю пробачити?

О, то тоді я буду безпринципна свиня!

Може ми, українці, чули потоки каяття тих, хто це зробив?

То кого з них я маю прощати?

Господи, пробач, але доки нога супостата буде топтати мою землю, я буду боротись, разом із іншими, А НЕ ПРОБАЧАТИ!

Бо в нашому випадку скласти руки і пробачити означає не лише власну смерть, але й родини, країни і народу! Лише справедлива помста за принесене!

В час віроломної війни ворога треба гнати, катів, тиранів справедливо судити, а не пробачати!

Не думаю, що за все пробачене пробачає навіть Бог!

Бо тоді він би пішов на угоду з дияволом!

Не радьте піти в церкву і прийняти причастя! Посягнули глибину всепрощення! Я там вранці вже була! Але в мене душа не від амеби – я людина! Українка… яку без суду і слідства прирекли на геноцид знищення ті, кого ще вчора приймала у власній оселі з хлібом!

Цікаво, є ті, хто це пробачає? Можна пробачити Каїна?

Я прошу пробачення зараз у воїнів і наших захисників, що недостатньо зробила я і мільйони, щоб ви виборювали перемогу та ні у чому не нуждались!

Тетяна Редько