Митрополит Вінницький, відомий Іннокентій відродив на Вінниччині гарну традицію. Приходили прихожани в храми з найдорожчими серцю іконами і поклонялись ім.

Так засвідчували те, що ікони – це один із атрибутів віри.

Але мало хто знає, що Іннокентія та ще 18 священників замордували у вінницькій тюрмі та поповнили їхніми тілами кагати в парку. Там було знайдено ще тисячі тіл звичайних віруючих.
Закатували за віру в Бога! Тільки вдумайтесь!

Історичний факт – на Вінниччині і Україні до початку Другої світової війни не було жодного приходу! Жодного!

Сталінізм або розстріляв священників, або зруйнував чи перепрофілював храми. Наприклад, вінницький кафедральний Преображенський собор, в якому Симон Петлюра із урядом Украіни молився, коли у Вінниці була столиця УНР, перетворили на склад.

Не діяв жоден храм.

Факт – церкви відродили при німцях.

Але за те, що митрополит Євлогій та інші монахи відспівали процесії розкопаних у парку до 10000 розстріляних і закатованих енкеведистами політичних в’язнів, в тому числі і віруючих, над ним нависла смертельна небезпека.

Митрополит вимушений був виїхати з Вінниці за кордон.
Так і помер у пустелі США.
На його могилі короткий напис – Митрополит Вінницький.

В кафедральному соборі, справа біля іконостаса, розміщена ікона закатованих в СРСР вінницьких священників. Це так звані сучасні мученики.

Чому так сатанів сталінізм? Катував тих, хто ніс слово Боже?

За даними істориків, всі церкви Вінниці в час УНР присягнули Українській Автокефальній церкві. До її створення причетний відомий на весь світ композитор Леонтович. І його «Щедрик» – написаний якраз для пісноспівів в українській церкві. А Митрополитом цієї церкви став наш земляк Василь Липківський.
Його кафедра була у Софіівському соборі.

І його замордували у Лук‘янівській тюрмі. Утаїли і могилу.

Але тепер, навіть в час цієї страшної війни, українські віруючі зібралися в українських церквах, через 100 років, щоб вшанувати Торжество Віри!

А тиран теперішній – Путлер, який був оголошений його придворним патріархом генералом спецслужб Кірілом вождем «православного походу на світ», нещодавно увіковічнив найстрашнішого тирана світу Сталіна у назві міста. Тепер Волгоград названий знову в честь слуги сатани Сталінградом.

Тому яке там торжество і чого – очевидно.

А у Миколаївському храмі ПЦУ у Вінниці, до речі тому самому, де московитський піп, він же військовий пенсіонер (?!) зірвав купол, коли йшов, нині «яблуку немає де впасти.

Ми ж то знаємо, Бог не приватизовується. Навіть московським Талібаном.

І він там де правда!
Пошли, Господи, її торжество! Перемогу багатостраждальній Україні і її народу!

Зроби Світ, який ти створив СПРАВЕДЛИВИМ!

Тетяна Редько