А тепер я всім нам і їм нагадаю як у Вінниці ганебно викрадали погруддя Шевченка. Щоб протидіяти встановленню величного пам’ятника Кобзареві в центрі міста! Шок? Нерозуміння? Дикість? Рука ворога? Так тепер можна це називати?! І це робилось не за Януковича, а вже після Майдану чинились найганебніші цирки з викраденням бюсту Кобзаря, який встановило Віче Майдану. І який став символом і атрибутом вінницького Майдану нескорених.

І саме тут, біля драмтеатру на центральній площі, відстоюючи свободу, у найтривожніші дні розстрілів, безстрашний народ звертався до влади поставити цілу композицію – величний пам’ятник Шевченку, а поряд з ним постаті Героїв які символізують борців, що полягли за незалежність України!

Я навіть бачила ескізи скульпторів. Це був би прекрасний пам’ятник, символ українського міста, як у Львові, Києві, інших містах!

Бо ж кожна нація сильна із своїм Пророком! Яка вшановує своїх героїв!

У Вінниці, щоб ви розуміли, боротьба за достойний пам’ятник Шевченку тривала 25 років! Вже і дозвіл був і макет – саме тут, на цій центральній площі….

Але десь чомусь, якось…

Колись все перегралось.

Замість цього величного, поспішно встромляється на невеличку площу між Мурами ПАРКОВА КОМПОЗИЦІЯ (на фото).

На якій Кобзар не надихає, не кличе до свободи, а малює картину.

Люди, ви можете задурити когось, кому ця Україна не була потрібна! Але кожна думаюча і патріотична людина зрозуміє, для чого і чому це робилось!

Влада після переможного Майдану  злякалась духу перемоги українського народу і олігархічні клани місцевих і столичних робили все, щоб його задушити в пуп’янку! Тепер рашисти прострілювали  голову Шевченку

А у нас «невідомі» в темінь двічі викрадали бюсти з площі.

Тільки уявіть! Патріоти міста вимушені були чергувати цілодобово, щоб не вкрали.

А тим часом місце, де був поставлений тимчасовий бюст Шевченка, після чергового викрадення, огородили парканом.

А коли народ його змітав, привели охорону з вовкодавами за новозбудований паркан

Чесно? Я не вірила! Бо такого навіть уявити не могла. Тому піднялась на другий поверх телерадіокомпанії.

І там через вікно побачила це явище – вовкодавів… Як на зоні!

Що це було? Хтось, у Вінниці, багато хто знає хто, вирішив в пику цим вільним людям, що хотіли Шевченка в центрі, поставити інший пам’ятник. В народі його прозвали Покручем.

Може він і символ,  але для більшості патріотів він став яблуком розбрату. Як можна міняти Шевченка? Але обміняли!

Тоді  багато батьків загиблої Небесної сотні просто перестали підтримувати цей проект!

Ну хто ж став так налаштовувати одних майданівців на інших?

Здогадались? Склепали швиденько за допомогою всім відомої ГО (мовляв це не ми, це люди) дерево без листя…

НА МІСЦІ ДЕ МАВ БУТИ ШЕВЧЕНКО в композиції з ГЕРОЯМИ УКРАЇНИ!

Потім виявилось, що ініціатором цього пам’ятника виступав товариш розстріляного жмеринчанина…

Але він чомусь жив у Києві в квартирі біглого Януковича чи його співмешканки. І ще й мав бізнес з рф!

Збіг? Цікаво, а де зараз цей ініціатор? Всі інші прихильники цього «безбілетного концерту» із викраденням Шевченка у Вінниці? Може у війську, на передовій?

А ось ті, хто захищав Шевченка – давно на фронті. Чи вже у Вічності.

Що дали ці гешефти – Шевченка на Покруча?

Все те, що потрібно ворогу: до паркової скульптури, яку покійний письменник Микола Рябий охрестив «третім засланням  Кобзаря у вінницьких Мурах» патріотичний народ мало ходить. Бо таким рішенням чи не всім наплювали в душу. Ходять організовано представники влади і організовані нею.

І до дерева-Покруча ходять  ті ж, здебільшого «відмітитись», піарполітики і ті, що збирали і нацьковували тітушню та покривали організаторів Антимайдану!

Віннице і її влада! Звертаюсь щиро: Цю ганьбу із викраданням пам’ятника Кобзарю, ігнорування поставити на центральній площі величний пам’ятник Шевченку в композиції із Героями всіх визвольних воєн та цієї, сподіваюсь останньої, щоб вирватись із ярма Імперії Зла негайно треба виправити. Свідомо чи не свідомо, але здійснена наруга над Шевченком, а значить українськими цінностями і пріоритетами.

Тоді я казала прихильникам Покруча – нас розсудить час.

Ось він і наступив.

Запитайте тепер у громадян, українців, діаспори, всіх прихильників України – що вони краще уявляють на центральній площі – пам’ятник Героям України, що стоять поряд із символом нації – Кобзарем, чи деревом без листя?

А пам’ятники, вони ж мають кричати, бути впізнаваними, за душу чіпляти!

От я тепер запитую організаторів тих гешефтів – для чого ви це робили?!

І кому була вигідна ця боротьба із Шевченком?

Висновок один – Вінниця має мати після війни достойний меморіал героям і Кобзарю. Не погано буде, коли вони будуть поряд – стояти велично, в центрі, де достатньо місця! Це можна зробити на реконструйованій площі, де був будьонівець і куди ми носили квіти ще 30 років Незалежності.

Хватить торгувати моральними цінностями народу в обмін на торгові площі!

Вже наторгувались, що розплачуємось кров’ю дітей України.

Готова вислухати інші думки.

Фото – під час викрадення і порівняйте пам’ятник Шевченку у Львові і паркову композицію у Вінниці навіть не в центрі (на фото)

Тетяна Редько
Фото Сергія Хіміча