Прихована правда
Шановна редакціє! Я і є той щасливий мешканець м. Бердичева, якому, як зазначає автор Марина Маланська, сесія сільської ради виділила криницю.
Автор дивним чином намагається спотворити достовірні дані і ввести читачів в оману, зазначаючи про наявність загадкового рішення сесії Заболотнянської сільської ради від 19.12.2017 про нібито передачу мені у власність колодязя загального користування. Таке рішення Заболотнянською сільською радою не ухвалювалося, жодного громадського колодязя мені на праві приватної власності не передавали.
Натомість рішенням сесії від 19.12.2017 мені надано право на розробку технічної документації на земельну ділянку домоволодіння, яке мені належить на праві власності з 1978 року, що є моїм конституційним правом та належить до повноважень органів місцевого самоврядування. Проте про ці обставини авторка публікації чомусь забула згадати.
Так само забула, що я є уродженцем с. Заболотного, є її сусідом і власником домоволодіння в с. Заболотне з 1978 року, що у вказаному домоволодінні проживала вся моя родина з діда-прадіда, і я проживав там ще з народження. А останні 8 років постійно проживав у с.Заболотне та доглядав за старенькою матір’ю.
Мені дуже прикро, що я, пенсіонер, проживши майже 70 років, ветеран Збройних сил, став заручником образ, наклепів, егоїстичних та корисливих приватних інтересів, проте моє сумління чисте, бо у своєму житті я не відмовив жодній людині у воді з дідівської криниці.
Враховуючи наведене, прошу опублікувати лист на сторінках газети.
З повагою, надією на справедливість –
О.М. Вихристюк
На здоров’я, беріть воду – ніхто ж не боронить
Шановна редакціє!
Це звернення — відповідь на лист Марини Маланської від 24 січня 2018 року у №5 «Чому голова відібрав 100-літній колодязь у громади села?»
Здоровий глузд, людяність та порядність, на мою думку, притаманні тим людям, які не зазіхають на чуже добро. А все почалось з того, що ображені «горе — сусіди» вирішили самовільно, без дозволу господаря прокопати від криниці до своєї садиби водопровід. Все, може, було б і добре, якби вони не забороняли сусідам брати воду з криниці.
То де ж логіка? Не голова відібрав колодязь у громади села, а «борець за справедливість» навіює брехню на жителів села, пише звернення в усі інстанції, підбурює людей, щоб хоч би якимось чином виправдати свій вчинок.
Схаменіться, годі вже вам звинувачувати когось, тільки не себе, хіба мало вам води? Наші діди та прадіди важко працювали, вручну копали криниці, щоб у спадок своїм внукам та правнукам щось та залишити. А ви маєте сьогодні не тільки під боком криницю, з якої качаєте водичку, а й централізований водогін, який в селі працює вже 2 роки.
А на сесії сільської ради 19.12.2017 року депутати розглядали ряд заяв, а також заяву жителя м. Бердичева, спадкоємця батьківської хати та присадибної ділянки, на право приватизації даної земельної ділянки, а не громадського колодязя. Чи ця людина не має такого права?
Сергій Браславець,
сільський голова с. Заболотного
