З цими запитаннями ми звернулися до директора медзакладу Пилипа Прудиуса. Він і прокоментував звернення до редакції пацієнтів.

Ось що повідомила наша читачка:

– Нещодавно я звернулась до лікарні для обстеження та лікування мого брата з приводу цукрового діабету. Брат з минулого року служить в лавах ЗСУ. Після чималих черг, паперової біганини в поліклініці нам виписали електронні направлення на аналізи та відправили в кабінет біля гардеробу для оплати фонду і страховки. Оплата мала бути лише готівкою. На руки нам дали бетлики з «Вінницького обласного фонду допомоги хворим» та щось типу страхового договору із «Першою страховою компанією».

Мене обурило, чому гроші беруть медсестри лікарні в білих халатах, а не працівники фонду чи страхової компанії. Всього ми внесли 420 гривень, застрахували нас на 480! І що цікаво: страховка діє 1 день…

Нам відмовили в наданні послуг без цих оплат, брат не захотів скандалити, тому ми поспішили оплатити і йти в лабораторію. Яким було моє здивування, коли в кабінеті забору крові нашій платіжці присвоїли номер 87 за день здачі коштів, а в списку суми коливались від 250 до 1400 гривень з кожного! Яке право мають медичні сестри ендокринологічного центру збирати щодня 25-45 тисяч гривень на адресу фондів чи страхувальників, шантажувати та принижувати хворих людей своїми вимогами? На все відповідь: «З усіма питаннями йдіть до керівництва, просіть знижку».

Щомісяця лише навколо цієї схеми обертається до 1 млн гривень, а це лише поріг закладу! І не треба розповідати про складне фінансування, держава забезпечує основні медичні послуги, чомусь в «Пироговці» всі ці ж аналізи безоплатно, а тут фонди і страховки. Ми по копійці збираємо, аби краще вдягнути та озброїти наших хлопців, а дехто в білих халатах десятки років продовжує гребти собі на нові автомобілі та закордонні квартири, не зважаючи ні на що, — описала проблему Світлана Островська, сестра військовослужбовця — пацієнта «ендокринки».

- Наш заклад дійсно співпрацює з страховими компаніями, фондами та благодійними організаціями. Це вимушена міра, щоб якось сьогодні ви­жити. Так, НСЗУ оплачує деякі пакети, а частина послуг, які не входять у ці пакети, є платними. Наприклад, фізіотерапія, обстеження поза протоколом, самостійні звернення та інше. Та й собівартість послуги значно вища, як у високоспеціалізованого закладу. Оплата послуги — на рівні з районною чи міською лікарнею.

Крім того, внесено свій коефіцієнт до послуг, які вони фактично мали б оплатити, і він склав 40,3% — майже на 9 млн грн. Ці кошти ми вимушені знайти за рахунок інших джерел, у тому числі платних послуг. Але платні послуги через бюрократичний механізм їх затвердження також нижче собівартості. У тих медзакладах, де є пріоритетні пакети — лікування ін­сультів, інфарктів, гемодіаліз, реабілітація — біль­шість послуг перекривається за їхній рахунок. У нас таких немає, — коментує директор «Вінницького обласного клі­нічного високоспеціалізованого ендокринологічного центру» Пилип Прудиус.

- А що гарантують пацієнту страхові компанії і чому лікарні вигідно з ними спів­працювати?

- Ми співпрацюємо з багатьма страховими компаніями. Страховий поліс застраховує пацієнта від гепатиту, від неякісних аналізів та інших ускладнень. Так, наприклад, якщо пацієнт або лікар вважають, що аналізи чи обстеження зроблено неналежним чином, повторні будуть безкоштовні.

За рахунок фондів та страхових можна хоча б реактиви закупити, бо їх катастрофічно не вистачає. Обладнання нове в лабораторію придбали. Іншого варіанту поки немає.

Якщо нас закриють, хто від цього виграє? Приватні структури? Ми маємо зараз тенденцію, коли після лікування у приватних медклініках або інших медзакладах пацієнти повертаються до нас на корекцію лікування, оскільки наші пацієнти потребують комплексного підходу, якого інші установи не мають. Тому у коридорах нашого центру можна зустріти і нардепів, і артистів, і чиновників, хоча вони могли у «Феофанії» лікуватися. Але до нас з’їжджаються з усієї України, ми єдиний високоспеціалізований центр такого профілю, який ще залишився. Наші пацієнти не те що не скаржаться, вони подяки залишають. Ще в коридорі, може, хтось і подискутує, а як потрапляють до лікаря, то тільки найкращі відгуки.

Переконаний, що за такими скаргами стоять або «зальотні» призовники, яким тут відмовили у липовій довідці, або наші конкуренти з інших медзакладів, у тому числі приватних. Або навіть колишні колеги, яким тут увірвалося заробляння. У будь-якому випадку, усі зауваження готовий вислухати, якщо це конструктивно та від реальних пацієнтів. Про це знають усі співробітники центру, тому й пропонують звертатися до керівництва.

А щодо начебто моїх автомобілів та закордонних квартир, то готовий подарувати тому, хто покаже, де вони.

Вдячний колективу, бо враховуючи, що наші лікарі, середній медперсонал, співробітники господарської частини з перших днів війни на передовій, ми тут в тилу продовжуємо по максимуму виконувати свої обов’язки. Для нас за честь допомагати сьогодні нашим військовим, для них у нашому центрі все завжди безкоштовно.

Вислухала
Людмила ПОЛІЩУК