Підполковник з училища поліції загинув у битві за Бахмут

Віталій Непійко пішов на війну добровольцем. Підполковник вінницького Вищого училища поліції охорони довгий час працював заступником начальника закладу. Був прикладом для курсантів. Тепер стане вічним прикладом для наслідування. В бою за Бахмут він отримав важкі поранення. Лікувався. Його доставили на реабілітацію у Вінницький госпіталь. Та вже тут не витримало серце.

1 квітня родина, друзі та колеги провели Героя у Вічність.

Цього ж дня Вінницька громада прощається і з Сергієм Шеметою. Вічна пам’ять воїнам, які загинули захищаючи нашу країну. Герої не вмирають!

Жалоба за воїном-одногрупником

Колектив кафедри образотворчого мистецтва ВДПУ глибоко сумує з приводу непоправимої втрати – загибелі Богдана Жму­ць­кого, випускника 2013 року за спеціальністю «Трудове навчання та технології». Пішов з життя люблячий чоловік та батько, майстер своєї справи, котрий любив Україну та захищав її у лавах ЗСУ. Світлий, добрий спомин про Богдана завжди житиме у серцях усіх, хто його знав, любив, шанував.

Рік пошуків та надії, і тепер – труна з Прапором

Ігорю Муляру було лише 20… У Тростянецькій громаді жалоба. З 26 березня 2022 року житель с. Северинівки, стрілець стрілецького батальйону однієї з частин Нацгвардії Ігор Муляр вважався зниклим безвісти за особливих обставин при обороні Маріуполя. Рік пошуків, надій, сподівань… І днями — трагічна звістка: визнано загиблим.

Земляки та рідні згадують, що восени 2020 року Ігоря призвали на строкову службу у Нацгвардію. Він пишався цим, адже служити йому випала честь в легендарному полку, який базувався у Маріуполі. Навесні 2022 року солдат Ігор Маляр мав демобілізуватися й повернутися до мирного життя, але настало 24-го лютого. Його підрозділу довелося обороняти «Азовсталь». 26 березня зв’язок з ним обірвався… Дива не сталося… У рідній Северинівці Героя зустрічали навколішки…

Сини Тепличчини на щиті повертаються додому

Теплицька громада втратила ще одного воїна-захисника. 27 березня в районі н. п. Невельське Донецької області загинув житель с. Кожухівка – 29-річний Сергій Міркун. З початку повномасштабного вторгнення Сергій записався до лав територіальної оборони. Потім був мобілізований до лав ЗСУ і служив стрільцем-помічником гранатометника стрілецького батальйону. Молодий і енергійний, стійкий і сміливий, товариський і надійний, до останнього подиху вірний військовій присязі та своїй країні.

За Україну! За її Долю! За Честь і Волю! За Народ! Віддав життя ще один мужній захисник з Тепличчини — Ігор Ставничий. Вічна шана Героям…

На фронті загинув бойовий медик з Турбівської громади

Відлетіла у вічність душа воїна Олександра Гаврилевського – єдиного сина, люблячого батька, хорошої та чуйної людини… Олександр жив у с. Нова Прилука, за освітою був фельдшером. На військовому фронті мав звання бойового медика, рятував чужі життя, але втратив власне…

Сергій Канна — людина честі

Вінничанин Сергій Канна був командиром підрозділу в 57-ій окремій мотопіхотній бригаді. У квітні Герою мало виповнитись 55 років. Закінчив Харківське вій­сь­ко­ве вище училище, 10 років був на військовій службі. Після звільнення в запас відкрив власну справу та почав займатися бізнесом.

У перші дні повномасштабного вторгнення вінничанин був мобілізований. Воював під Херсоном, на Бахмутському напрямку. Військовий загинув у пекельних боях за Бахмут 17 березня.

У Небесному війську два воїни з Ольгопіль­ської громади

31-річний Ігор Бродський у мирному житті працював на будівництві. Земляки згадують, що був справжнім українцем, який не побоявся стати на захист нашої країни та 2 грудня минулого року був мобілізований до лав ЗСУ. Воював проти російського агресора стрільцем-помічником гранатометника. Був вірний війсь­ковій присязі до останнього подиху. У невимовній жалобі мама, дружина, сестри.

27 березня обірвалось земне життя солдата самохідної артилерійської батареї Артема Курілова. Через повномасштабне вторгнення, переїхав жити до с. Стратіївки з Лисичанська. Йому назавжди 31 рік… У нього залишилася тепер вічно згорьована матір.

Скорбота знову накрила Барську громаду

26 березня загинув 23-річний житель Бара Владислав Сапаров. Він служив старшим оператором протитанкового відділення. Молодий, сповнений сил та мрій про майбутнє, патріот, не задумуючись, обрав військову професію для захисту рідної землі. Турботливий син та брат, надійний та справедливий побратим — таким Герой назавжди залишиться в пам’яті тих, хто його поважав і любив.

Важка хвороба обірвала життя у захисника

46-річний Олександр Осадчий у липні минулого року був мобілізований у лави ЗСУ. Відбував службу у військовій частині А4395 на посаді повара. Вдівець, сам виховав трьох хлопчиків. На жаль, підступна хвороба передчасно забрала життя мужнього захисника. Поховали спочилого військослужбовця на сільському кладовищі с. Бубнівки з усіма військовими почестями.

Жмеринчанина смертельно поранили під Бахмутом

2 квітня Жмеринська громада прощалася із Василем Федьковичем. У складі 59-ї мотопіхотної бригади з перших днів повномасштабної війни давав відсіч ворогу. У боях під Бахмутом 34-річний снайпер отримав поранення та потрапив у госпіталь. Спочатку у Запорізькому, а згодом у Вінницькому госпіталях медики рятували життя солдата, але серце воїна не витримало… Безстрашне серце мужнього бійця назавжди зупинилось 30 березня.

Довга дорога додому

40-річний Сергій Гаращенко віддав своє життя за мир та свободу нашої країни.

У селищі Кирнасівка Тульчинської громади Сергій працював слюсарем. Коли у 2014 році почалася війна, став на захист цілісності України. Отримав поранення у бою, після лікування повернувся у стрій. Був демобілізований у 2015 році. З першого дня повномасштабного нападу Сергій одним із перших пішов виконувати свій громадянський обов’язок. Служив стрільцем механізованого від­ділення механізованої роти. Загинув 6 вересня 2022 року при виконанні бойового завдання біля н. п. Тернові Поди Миколаївської області. Довгих 7 місяців воїн вважався зниклим безвісти. Тільки тепер на малій батьківщині змогли попрощатися із мужнім Героєм.

Янголом неба став й 36-річний Андрій Носич, житель с. Соколівки Крижопільської громади. Андрій на війні служив стрільцем-снайпером мотопіхотного відді­лен­ня. 2 квітня поблизу н. п. Первомайське Донецької області, отримав поранення, несумісне із життям.

Пішов за братом у Небесне військо

Страшна звістка знову прилетіла до Оратівської громади. Під Бахмутом загинув 56-річний Михайло Гончарук. За два місяці не стало двох рідних братів — Миколи і Михайла Гончаруків. Вони були справжніми патріотами нашої Батьківщини.

Михайло довгий час їздив на заробітки, але коли почалась повномасштабна війна, одразу повернувся до України і виконав свій чоловічий обов’язок. Воював у складі 56-ї окремої бригади. Земляки його пам’ятають добрим, щирим, мудрим, відважним.

Шаргородщина прощається з воїном Русланом Дубчаком

48-річний Руслан Дубчак із с. Слобода-Шаргородська з першого дня повномасштабного вторгнення став на захист рідної землі. Мав військовий досвід, був ветераном. На фронті солдат Руслан Дубчак виконував завдання водія кулеметного відділення стрілецького батальйону. Наприкінці 2022 року на полі бою воїн отримав поранення, перебував на лікуванні. 28 березня під час військової служби воїн ЗСУ помер.

Невимовний біль і море сліз у Шурі-Бондурівській

Тут поховали загиблого воїна — 43-річного Дмитра Нечаєва. Дмитро народився у с. Новопавлівка Бахчисарайського району АР Крим. Згодом з батьками переїхав на Вінниччину. Працював довгий час у Києві, їздив на заробітки. З перших днів повномасштабного вторгнення пішов до військкомату, пройшов медогляд та чекав своєї черги. Був мобілізований у лютому цього року. Проходив службу солдатом в 79 бригаді на посаді старшого стрільця десантно-штурмового взводу. Загинув 25 березня під час виконання бойового завдання в районі н. п. Новомихайлівка на Донеччині. У бійця залишилися дружина та двоє синів.

У вічному строю

17 березня, героїчно виконуючи свій військовий обов’язок, загинув воїн з Ладижинської громади Андрій Юров — заступник командира бойової частини – навідник-оператор механізованого відділення однієї з військових частин ЗСУ.

18 березня під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку загинув воїн з Козятина Володимир Грубік.

У боях за незалежність України загинув сутищанин Ярослав Коваль.

26 березня від отриманих важких поранень внаслідок ворожого обстрілу помер житель с. Бабчинці, старший солдат Михайло Климик. Він був гранатометником стрілецького батальйону. Герою навіки 32…

27 березня під час виконання бойового завдання був поранений 25-річний Олександр Коломієць із с. Сокиринці. Від важких поранень, несумісних із життям, 28 березня Олександр помер.

27 березня у боях біля н. п. Стукалівка Сумської області загинув 45-річний житель с. Красносілка Крижопільської громади Василь Кучмаренко. На війні Василь був навідником механізованого відділення механізованого батальйону.

1 квітня у Калинівській громаді проводжали захисника України Володимира Галайка, який загинув 27 березня у бою на Донеччині.

У Гайсинському районі за тиждень провели в останню путь воїнів Ігоря Бродського, Артема Курілова, Сергія Червоняка, Тараса Попеляра, Миколу Ганічева.

Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним загиблих героїв… Вічна слава і вічна пам’ять…

Сторінку підготувала Людмила ПОЛІЩУК