Говорили через Бога, курили і плакали… Щойно відвідав своїх полеглих друзів у Вінниці на Сабарівському кладовищі… По квіточці, цукерці та цигарці кожному… І по сльозі… Андрій Літвінов, Саша Петлінський, Діма Гулько і ще ціле поле полеглих Героїв під прапорами нашої України…

Мільйон прапорів та океани сліз… Тут і в кожному місті-селі України могили справжній Героїв, про яких пише  мій рідний «33-й канал», журналістом якого був до війни. А скільки ще зниклих без вісті, які ніколи не будуть поховані на батьківщині?

І тут питання не в наших страшних втратах, а в тому, що Велика війна фактично закінчилась!

І водночас воєнкоми збили ноги вручати повістки чувачкам в той час, коли у Вінниці легко гуляють тисячі молодиків, ресторани-кафе ввечері повні, переселенці гуляють із собаками в парку серед білого дня і нікому нафіг не має справи до війни…

А я в 54 роки маю їхати на війну і визволяти їхні рідні міста?

Одні вмирають – другі гуляють! Це як? Чи ця війна не для всіх?

Я ще розумію, що студентів бережуть і не кличуть у військо… В мене в самого син студент…

Але бл…ь відомі всій Вінниці активісти, які весь час після нас лізли на барикади, коли ми їх завойовували, щоб мати якийсь зиск, тепер сидять в тилу і ні одна повістка їх не бере, бо вони раптом каліки на очі, на шлунок і на сраку… Тьфу!

Про владу… Мені соромно, що обласна влада Вінниччини тупо мовчить щодо заборони  мп і робить вигляд, що вона типу в танку… Я розумію, що декларативна заборона діяльності мп у Вінниці та області це суто піар, бо без закону ВР це просто політичний крок … І купа храмів мп є суто приватна власність та за ними стоять колишні нардепи від Вінниччини… Дуже впливові в минулому люди, які зараз коштують копійку в базарний день в Бершаді.

Але ж ви, політики, ви думаєте, як знову стати депутатом і головою… І коли ти набираєш номер голови нашої обласної ради пана прокурора Соколового, а він тупо не бере трубку… То ти вже розумієш, що питання по московських попах, багатогектарних садках і депутатах від мп доведеться ставити колись особисто при зустрічі тет-а-тет! Невже бійці ЗСУ не заслуговують 5 хвилин уваги голови обласної ради, інших органів влади? Які отримали ці посади завдяки нашим голосам? А тепер захищаємо! Бо де б були вони, якби не ми?!

Чи ви мене, наприклад, боялись лише, як журналіста. А тепер все закінчилось?

Чи та сама манічка земних божків триває?  Як там ви кажете, «не на часі»? Чи є інші дєла?

Зате прекрасно в області під вашими кришами живуть соляники, ковальови і решта свити мп, що «заволонтерились» на чужій допомозі. і чекають Перемоги чужими життями і кров’ю… Царюйте! Не довго це буде тривати!

Не маю злісті до вас, лише до ворога, який убив моїх друзів…

Бо є ще зневага.

Сорі для друзів, не було часу на зустрічі та каву… 2 дні це занадто мало для всіх Вас… Люблю та обіймаю кожного!

Ваш Роман Ковальський