Оксана Калінська – депутат та волонтер, чоловік якої (на фото) єдиний із Жмеринської міськради пішов добровольцем на фронт. Зараз захищає фортецю Бахмут
Чому депутати сховали своїх дітей за кордонами чи відкупили за хабарі і тепер мародерять країну? В той час як наші чоловіки захищають незалежність і сидять у холодних окопах та щогодинно ризикують життям?
Я вирішила сказати цю гірку правду, бо бачу, як страждає наш народ і країна. Як із сіл вже позабирали чи не всіх чоловіків. Я сама є дружиною, яка чекає свого чоловіка із фронту вже більше року. Тому знаю, яких нервів це коштує кожній дружині та матері кожного воїна. Дітям, які не можуть обняти своїх татусів навіть у день народження та зараз, на Великдень… Як розривається серце, коли зникає на дні та тижні зв’язок… Як знаєш, чого не вистачає на фронті захисникам нашим, тому волонтериш, знаходиш кошти, свої даєш і вантажиш ті коробки до синців на тілі та мозолів на руках… І так постійно…
І тому мені вже не сила сидіти і дивитись, як в сесійній залі в цей час сидять здорові чоловіки із манікюрами і одягнені «з голочки» та хіхікають під час сесій. Як депутат та жителька Жмеринки знаю, як ці люди, користуючись війною і бідою, тим, що кращі чоловіки-патріоти пішли захищати Україну, хапають все, що погано лежить: ставки, землю, приміщення…
Так не можна! Треба негайно формувати із депутатів, чиновників підрозділи і відправляти їх на фронт. Бо люди знову зневіряться і захищати країну буде нікому…
Я єдина жінка-депутат з усіх депутатів та чиновників міськради м. Жмеринки, чий чоловік на фронті. Він у перші дні війни пішов добровольцем на фронт.
Олег вистояв чергу біля військкомату дві доби. Спочатку служив на Вінниччині. А далі — фронт. Зараз він у найважчій точці. Біля Бахмута...
Тому розумію кожну дружину, матір, чиї рідні на фронті. Подивіться на містечка і села. В них вже майже вимели чоловіків. Але погляньте на міську раду, не лише Жмеринську. Бо, здається мені, що така ситуація типова для територіальних громад міст і сіл України – хто служить у війську? Ніхто? Чи мало хто!
Чому ніхто на це не звертає уваги? Бо ж очевидно – якщо всі, то всі, разом працюємо і разом захищаємо – чоловіки на фронті, жінки в тилу.
А тут що я бачу? У волонтерів-дружин, чиї чоловіки на фронті, інших небайдужих жінок і дітей, синці по усьому тілу від вантаження коробок з допомогою фронту, а наші депутати та чиновники манікюри в салонах роблять... І ресторани нові відкривають, авто найдорожчі купують! Здорові, сильні, накачані чоловіки! Ну як це?!
Так не можна, з цим треба негайно закінчувати. Мій чоловік був керівником медзакладів як у Вінниці, так і Жмеринці. Але коли країна покликала, пішов добровольцем її захищати. І не медиком, воїном. Хоча там хлопцям першу медичну допомогу надає. Олегу у цьому році виповниться 60… То як йому зможуть в очі дивитись ті молоді та здорові, як кажуть в народі «бугаї», що ховалися в тилу та ще й гуманітарку тирили?
І ще важлива проблема — багато партій тепер, особливо з вінницьким корінням, почали піаритись на тому, що повідкривали тут якісь хаби регіональні гуманітарної допомоги. Уявіть, що вистачає цинізму на допомозі — не власній, а людей з інших країн піаритись і видавати за власні досягнення! А потім ще у Фейсбук проплачувати рекламу, очевидно з тих надісланих коштів допомоги — які вони «добродійники». Як допомагають малоімущим та переселенцям. Навіть пакетики з логотипами своєї політсили розробили, туди ту гуманітарку вкладають!
Дивишся: сидять за столами в цих хабах здорові, доглянуті молоді чоловіки, їм би воювати… Та ні, вони в фірмових одежах фоткаються на фоні тієї допомоги.., яку навіть не розвантажують! Бо ж куди їм, вони ж місцеві царки! Позаду дівчата це роблять… Ганьба!
То ось що я вам скажу, хлопці: це будуть фотофакти вашої політичної неспроможності. Якщо після цієї війни, її руйнувань і втрат, горя і біди ще хтось захоче вибрати чоловіка, який не пройшов фронт, то ця країна точно буде приречена.
Хочеш мати перспективу, політичне майбутнє – йди на фронт. А ні, то йди… далі фразу може продовжити кожен, — в емоціях закінчує нашу розмову Оксана Калінська, депутат Жмеринської міськради.
Спілкувалась Тетяна Редько
