Тривога…ніч…ракети…дрони…
І чаша болю повна вщерть…
Ридання, стогін, крик, прокльони…
І знову кров…і знову смерть…
І знов багатоповерхівка,
А від під’їзду – купа плит…
Знов закривавлена голівка…
І знову плач душі навзрид…
І знову в раші схвальний сміх,
Радіють, що у дім попало,
Так хочуть знищити нас всіх,
Шкодують лиш, що жертв так мало.
Бог їм суддя, Гаага й ми,
Настане час – з усіх спитаєм,
Проситись будуть до тюрми,
Бо вона буде для них раєм.
Ми помстимось обов’язково,
За кожну душу і сльозинку,
І за останню колискову
Й за кожну згублену дитинку…
Наразі маєм згуртуватись,
Щоб наближать розплати час,
І в цьому маєм покладатись
На Господа, Захисників і Нас.
28.04.2023 Ігор Будник