В його житті, в його житті
Могло б ще бути стільки всього…
А повернувся ” на щиті”
До дому свого, до дому свого.

Щоб жили ми, щоб жили ми
У щасті і свободі,
Своїми захистив грудьми
Наш спокій там на сході.

Сади цвітуть, сади цвітуть
Від Соледару до Голодьок.
В останню путь, в останню путь
Сьогодні Воїна проводять.

І плаче Буг, і плаче Буг.
Весна й село в журбі.
Син, батько, брат і друг.
Вічна пам’ять, Вікторе, тобі…

Олег Побережний