Про це повідомили в управлінні у справах національностей та релігій Вінницької ОВА.
4 травня на оновленому Меморіалі Борців з нацизмом на вулиці Київській у м. Вінниці відбулася церемонія перепоховання понад ста останків, що були виявлені під час пошуково-ексгумаційних робіт на Європейській площі, повідомляє пресслужба Вінницько-Барська єпархія ПЦУ.
Чверть з них — червоноармійці, які брали участь у вигнанні німецьких військ із Вінниці під час Другої світової війни. Решта — учасники більшовицьких виступів та подальшої окупації українських земель у період Перших Визвольних змагань.
У церемонії поховання, на якій були присутні родичі загиблих та представники громадськості, взяли участь митрополит Вінницький і Барський Симеон з духовенством Православної Церкви України.
Митрополит Симеон звершив заупокійну молитву за спочилими, серед яких учасники Другої світової війни: льотчик-штурмовик майор Іван Могильчак, підполковник Наум Нікітін та 21 невідомий боєць Червоної армії, які загинули у боях за Вінницю у березні 1944 року, а також діячі вінницького антинацистського Руху Опору: Тарас Кузьмін, Павло Мельник та Лариса Ратушна. Прах підпільника Юрія Курія за бажанням родини після відспівування був перевезений на Центральне кладовище.
Митрополит Симеон звернувся до присутніх на церемонії перепоховання і зазначив, що сьогодні після завершення відповідних пошукових робіт і інших підготовчих робіт, відбулася заупокійна молитва за тих, хто визволяв наше місто і за всіх, хто багато років був похований у самому центрі Вінниці.
– Тепер ці люди знайшли останній спочинок на Меморіалі Борців з нацизмом. – сказав митрополит – і наша молитва – це данина пам’яті тим, хто віддав життя, захищаючи світ від нацизму. Сьогоднішня молитва – це наш християнський обов’язок і по відношенню до всіх інших, кого сьогодні перенесли на це меморіальне кладовище. Ми перепоховали їхні останки з молитвою про прощення гріхів і про милосердя Боже до всіх цих людей – і тих, чиї імена ми знаємо і тих, хто залишилися невідомими.
Нагадаємо, навесні 2022 року у Вінниці розпочався процес деколонізації місця пам’яті на Європейській площі. Рівно рік тому 4 травня було демонтовано скульптурну композицію «Три солдати».
Протягом квітня цього року тривали пошуково-ексгумаційні роботи на території колишнього Меморіалу Слави. Вони стали завершальним етапом процесу перенесення меморіальної зони з центру міста. Роботи виконували спеціалісти львівського меморіально-пошукового центру «Доля». За словами заступника директора Центру та керівника пошукових робіт у Вінниці Володимира Харчука, загалом їм вдалося віднайти 106 останків, похованих або перепохованих на цій території протягом 1920-1975 років.
Ці останки 4 травня й були перепоховані на найбільшому у Вінниці солдатському меморіальному кладовищі на вулиці Київській, де отримали свій останній спочинок 4 106 військових. Біографії кожного з них пов’язані Другою світовою війною та вигнанням нацистських окупантів з України, зокрема і з Вінниці. Цей солдатський цвинтар розташований упритул до давнього кладовища Слободи П’ятничанської (Лівобережних П’ятничан), заснованого ще у ХІХ ст. Від 1944 року саме тут ховали вояків, які загинули у боях з німецькою армією.
У 1956 році на братських могилах встановили чотири типові надгробки із зазначенням кількості спочилих. У 1972 році на цьому місці сформовано меморіальний комплекс авторства скульптора П. Левицького. У 2008 році на меморіалі відбулось перепоховання 100 останків жертв нацизму, померлих і закатованих у німецькому концентраційному таборі «Шталаг-329», який розташовувався на теперішній вулиці Гетьмана Мазепи.
Як розповів головний архітектор Вінниці Євген Совінський, місце пам’яті на вулиці Київській, присвячене вшануванню воїнів, полеглих у боротьбі з нацизмом, відтепер є комплексним меморіалом про події Другої світової війни. Сюди переміщено металеві плити зі стіни пам’яті, яка розташовувалась на Європейській площі. Вона складалася з 298 плит, які були розміщені півколом. На плитах були викарбувані імена вінничан, які загинули у Другій світовій війні. Тепер ці плити розміщені на символічних гранітних п’єдесталах. Відтепер у Вінниці сформована комплексна зона пам’яті, пов’язана з українським контекстом Другої світової війни.
Великої Вітчизняної війни! Ми тоді знищували гітлерівців і бандерівців. На жаль вони повстали знову.
Лаптю па.Рашному на 07:04.Невежда,истинная Великая Отечественная Война Украины с проклятой Богом и людьми Империей Зла ведется с 2014 года.
А та,что была с 1949 по 1945 года именно Вторая Мировая.Когда на ее начальном этапе Совок во всем помогал своей союзнице Германии.
В том числе заправлял самолеты Люфтваффе,бомбившие Лондон,именно совковым бензином.А пилоты Люфтваффе обучались бомбометанию не где-нибудь,а под Липецком.
А самолеты немецкие конструкторы создавали в тесной кооперации с совковыми,получая от них всяческую помощь,впрочем это касается не только самолетов,но и танков,и практически всего другого немецкого оружия…
Но,как потом оказалось Сралин создал Гитлера не только на горе и беду Европе,но и на свою дурную голову.
И еще вчерашний союзник Сралина в деле захвата и раздела Европы Гитлер вдруг понял,что его якобы “кореш” не просто так разминирует границы и придвигает базы и склады впритык к границам,
а готовит удар Гитлеру в спину,ибо если бы Сралин не собирался атаковать Гитлера-он бы не разминировал границы и не придвигал склады и базы к самым границам,не концентрировал бы свои войска прямо на границе.
ак поступают только те,кто готовится не к обороне,а именно к атаке.И Гитлер тогда нанес УПРЕЖДАЮЩИЙ удар,опередив Сралина буквально на пару месяцев.
Иначе ему пришлось бы пускать себе пулю в лоб не в конце апреля 1945 года,а уже где-то в августе 1941.
Именно этим объясняется настолько тотальный разгром Гитлером своего вчерашнего союзника и захват им огромного количества оружия,продовольствия,топлива и медикаментов.
Насчет украинских воинов УПА под руководством легендарного Степана Андреевича Бандеры (кстати фамилия Бандера-производное от “бандерас”,т.е. знаменосец):Международный Трибунал в Нюрнберге,
признал его самого и возглавляемое им украинское Сопротивление не имеющими никакого отношения к военным преступлениям Гитлера (о военных преступлениях Сралина этот Трибунал по понятным причинам скромно умолчал).
Даже такой революционер,как Че Гевара как-то признал,что черпал опыт партизанской войны именно у воинов УПА,или как их называют роспропагандоны “бандеровцев”,успешно сопротивляющихся второй армии мира аж до середины 60-х годов!
И бились они не только НКВДшными палачами-ублюдками,но и с порождением Совка-гитлеровской Германией.
И последнее:дай Боже,чтобы такие рашистские вы.пер.ды.ши Совка,как ты понесли как можно более скорое наказание,а их потомки прошли настоящую денацификацию по примеру нацистской Германии.