Вінниця. Шталаг 329. Табір для радянських військовополонених під час ІІ Світової війни.
Тут, на маленькій території, у братських могилах, тобто у траншеях, поховані близько 7200 осіб…
Вінницький табір виконував функцію великого транзитного пункту вивезення полонених червоноармійців на територію Райху. У різний час тут перебували “високопоставлені полонені” генерали Іван Музиченко, Андрій Власов.
До квітня 1943 року на території України було організовано 34 шталаги.
Під час Другої світової війни 5,7 млн бійців і командирів Червоної армії потрапили у німецький полон, з яких 3,3 млн загинули: померли від голоду, хвороб, важкої праці, були вбиті.
У Радянському Союзі здачу в полон противникові вважали дезертирством і зрадою, тому військовополонені, які вижили, зазнавали нових переслідувань.
Наказ Ставки Верховного Головнокомандування № 270 від 16 серпня 1941 р. визначав здачу в полон як дезертирство і «зраду батьківщини». Покарання за це зазнавали не лише військовослужбовці, а й члени їхніх родин: сім’ї командирів і політпрацівників належало арештовувати, а родини полонених солдатів – позбавляти державної допомоги.
У серпні 1944 року у Вінниці на території колишнього шталагу 329 розмістили німецьких полонених у радянському таборі, який називався “Спецлагерь № 253”.
У 2007-2008 рр. на території поховань табору № 253 військові археологи знайшли й ексгумували останки 94 німецьких, а також 20 польських солдатів. За державною програмою їх перепоховали на Міжнародному кладовищі у Славуті на Хмельниччині.
Після закінчення Другої світової війни на території колишнього табору військовополонених у Вінниці по вулиці Чехова звели кількаметровий пагорб із написом «Загиблим у концтаборі в 1941–1944 рр.». На місці масових поховань встановили пам’ятний знак у вигляді стилізованої червоної зірки.
Але у 1976 р. міська влада дозволила створити тут гаражний кооператив «Східний». Під час будівництва гаражів стали викопувати останки військовополонених. Ветерани війни на чолі з місцевим дослідником Дмитром Александровим неодноразово зверталися до влади, вимагаючи спорудити тут меморіал.
Лише у 2007-2009 роках на території табору та поховань загиблих полонених провели масштабні пошуково-дослідні роботи. Фахівці встановили, що приблизна кількість похованих тут військовополонених – це 7200 осіб – на території провулку Чехова ще 4000 полонених – безпосередньо на території військової частини А 2287.
Ось за цим посиланням можна детально почитати та подивитися рідкісні архівні фото:
Дякую тим, хто повертає пам’ять.
Катерина Пірус
