— «Любов» до росії з’явилася у мене ще до повномасштабного вторгнення. Війна у нас триває вже дев’ятий рік, і як священнослужитель я зустрічався з людьми, які пройшли АТО, двічі я сам їздив у зону ведення бойових дій. Я бачив, що там відбувається, і що люди, яких раніше ми вважали сусідами, «братами», так би мовити, вчиняють речі, які може робити лише нелюдська природа.

Неодноразово казали, що певно сам диявол постав проти нас, вселившись в той народ. Їхні злочини не передаються ніякими людськими словами, і дати цьому моральну оцінку дуже важко.

Ми молимося за перемогу. Ця перемога передбачає, що ворог або буде знищеним, або підпише капітуляцію. І священне писання, у принципі, не забороняє цього. Адже, коли ми говоримо про любов та прощення одне одного, то маємо на увазі, що хтось образив нас. Згідно з євангельським вченням, ми повинні простити цих людей. Та коли мова про майбутнє держави, коли ображають та вбивають наших ближніх, то нашим християнським обов’язком є стати на їхній захист. Компроміс з ворогом буде недоречним.

Якщо не ми переможемо, то переможуть нас. Після цього ніхто не думатиме про майбутнє України. Нас будуть просто винищувати, як це відбувається на тимчасово окупованих територіях, причому зовсім недотичних до військової справи людей. Якби росія прийшла сюди, вона б робила з нами те саме. Мабуть, було б дуже добре, якби ця країна перестала існувати в нинішніх кордонах.

Чому вони так хочуть захопити Київ? Тому що для них це місце сакральне. Саме звідти пішло православ’я, коли про росію ще навіть загадок ніяких не було. Якщо відокремити Україну від росії, то у них не залишається ніякої історії.

навіть для мене було несподіванкою дізнатися, скільки насправді всередині мп колаборантів. Коли на другому році повномасштабного вторгнення ми бачимо відео, як журналісти цікавляться думкою пересічних парафіян Києво-Печерської лаври щодо війни, а у відповідь чують, що путін їхній правитель, і що війна ведеться з Божого благословення, то стає зрозуміло, що ці люди цілком відірвані від реальності.

Їхні священнослужителі — це взагалі окрема тема. Патріарх, якого вони поминають у молитвах, свідомо благословляє російських військових на всі ті звірства, які вони чинять в Україні. Церква має проповідувати мир та любов, але російська православна церква втратила чесноти та риси, притаманні християнам. Вони є повністю політичною структурою, яка підтримує усі злочинні забаганки уряду росії.

УПЦ мп — це частина російської церкви, а фактично її ідеологічна складова. Саме через московський патріархат впродовж 30 років росія пропагувала свої імперські ідеї, зокрема, ідею «русского міра», яку поширювали саме через церкву. Усі ці роки людей налаштовували, що росіяни наші брати. Що Україна, Білорусь та Росія — це Свята Русь, яку неможливо поділити, як Трійцю.

Це відверта єресь, але саме такі маркери росія використовувала, щоб тримати людей в своєму лоні. Ті, хто стали вірянами у період розпаду СРСР, сприймали християнство якраз за цими хибними вченнями. Не дивно, що багатьом важко змінити свій світогляд, особливо, якщо у священників недостатня богословська освіта.

Кожного тижня ми отримуємо по кілька запитів від громад на приєднання до ПЦУ. З Божою допомогою з часом у нас не буде московського патріархату. Зараз його зовсім немає в Івано-Франківські області та Львові. Поступово це викоріниться всюди.

За матеріалами Духовного фронту України