Букет троянд та сива голова.
В душі слова, які вже не сказати.
Тобі назавжди буде 22,
а я на цвинтар йду тебе вітати.

Холодний хресті очі кам’яні.
А пташка?! Ніби Ангел десь співає.
Кричати в небо хочеться мені:
СИНОЧКУ, З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ ВІТАЮ!!!

Як мало Бог життя тобі вділив.
А горя, сліз і смутку так багато…
Онуків ти, синочку, не лишив.
Й невісточку ще не привів до хати.

Стежка на цвинтар, як на страшний суд…
У Бога молю краплину сили дати
Хіба коли я думала, що тут
буду тебе із Днем народження вітати.

Що я переживу своє дитя…
Чорні стрічки, троянди і могила.
Живу лиш у хвилинах забуття,
де сина обіймала та ростила.

Блукаю ніби тінь серед хрестів.
Горе своє в словах не передати.
Не дай Вам Боже, щоб своїх синів
із ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ на цвинтарі вітати…

Олена Малик
Для сина – воїна Богдана Тиркало