– Чому культурою призначають керувати далеких людей, які сподобались дружині керівника облради? – запитує керівник обласного управління культури Ольга Дернова (на фото):

– Сьогодні мене переповнюють емоції! І в своїй більшості – негативні!

Шановні мої друзі, підскажіть, як, коли в країні йде війна, і треба обʼєднатися і наближати Перемогу, дати можливість закладам просто існувати, можна демонструвати свою зневагу та безмежну владу у кадрових питаннях? Коли на першому місці має бути комунікація між людьми, як можна нехтувати людськими якостями, заслугами та розумінням того, що не можуть приймати одноосібно рішення люди, які не розуміють, не знають, не цікавляться, не компетентні та не хочуть ними бути….

Нормальний аргумент для висновку, подобаєшся ти моїй дружині чи ні!? Ок! Дружина –  це святе! Але не враховуються особисті заслуги та причини людей, які багато років пропрацювали керівниками. І навіть не погодити своє рішення. Та яке погодити, не проінформувати орган управління галуззю області? Це я про деяких керівників органу власника і засновника комунальних закладів культури області!

Як таке можливо, скажіть, що люди, які не знають де вхід у заклад, вирішують, хто має бути, кого не має бути, хто кращий і хто не гідний?! Як можна, собі представити, що ви вершителі  долі людей, про яких ви зовсім нічого не знаєте, що роблять, як роблять, достойні чи ні?

Я просто в шоці!!!

Невже люди, які себе возомнили саме так, думають, що вони вічні на своїх посадах в обласній раді?

І бумеранг хтось відмінив? Ні! Властивості цього принципу існують, і треба робити все по совісті і чесно. Хоча я переконана, що про совість, саме ці люди, просто  забули! - емоційно підсумувала керівник профільного департаменту Ольга Дернова.

А що думають актори Вінницького драмтеатру про призначення їхнього директора?

- Я, звичайно, дуже задоволений призначенням керівником театру Садовського саме Івана Дмитровича Педорука. Ви знаєте, Вінниця місто маленьке, тому шило в мішку дуже важко притаїти, і неприємні чутки про кандидатури були дуже тривожні. І, скажу відверто, колектив був у страшній напрузі.  І вибір обласної ради став ПРИЄМНОЮ несподіванкою! За що хочеться особливо подякувати!

Ідеальних людей не існує, особливо керівників. І хочеться подякувати Володимиру Васильовичу Лозовському, що він зміг створити і зберегти творчу атмосферу в театрі! Він завжди шукав компроміси і завжди йшов на зустріч, принаймні я вже не пам’ятаю таких відвертих конфліктів. Дякую Вам!

Шкода, що багато хто з керівництва міста і області не відвідує театр, не цікавиться думкою колективу, або приходить для того, аби відзвітуватися та попіаритися. Хотілося, щоб все ж таки відійшла у радянські «совкові» часи  практика нікому не потрібних «звітів», зарегульваності, забюрократизованості, бажання «покерувати» з кабінету митцями, «навчити» їх «недолугих», як і що грати…

Дуже багато неприємних моментів ставлення деяких керівників до театру проявилося під час святкування Дня театру! Тому цей вибір облради вважаю найоптимальнішим і найоптимістичнішим! Тому що «покерувати» мистецтвом рвалося дуже багато далеких від нього людей. Мотивами яких були далеко не «мистецькі» інтереси, а власні амбіції фінансового і корупційного характеру. Зважаючи на це, не буду приховувати, навіть я, в разі конкурсу, хотів подавати заявку. Хоча не маю ні подібних амбіцій, ні особливого бажання. Тому що вважаю себе більше творчою людиною, і надто відвертим, впертим, запальним і безкомпромісним для цієї посади… Можете вірити чи ні, але тепер я видихнув з полегшенням і, сподіваюся, не даремно!

Звичайно, не зайве було б поцікавитися думкою колективу. Шкода, що воєнний стан дозволяє уникати демократичної процедури конкурсу на посаду, хоча в інших областях все відбувається по закону, - зазначив Григорій Сиротюк, актор Вінницького  академічного драмтеатру.

На призначеннях без конкурсу та врахування думки ОВА та управління культури наголосив і голова Вінницької ОВА Сергій Борзов:

- Те що Обласна Рада призначила саме Педорука хоч і без думки ОВА і Управління культури області я маю радість. Щиро. Лише глибокій людині треба довіряти цілий пласт культури, поколінь, та культурного вектору нашого майбутнього! Але тут мова про МЕНЕДЖМЕНТ адже Будинку Офіцерів сьогодні нажаль немає. Театр єдиний осередок масової культури в області залишився. Це Виклик особисто Івану Дмитровичу Педоруку. Я завжди поруч і маючи саме цей професійний досвід завжди допоможу задля розвитку установи саме тепер. Цитувати Черчиля не буду - натякнув Сергій Борзов.

Ось так сприйняли може наймасштабнішу заміну одразу двох директорів Вінницьких обласних академічних драматичного театру та ляльок.

Представники Вінницького Майдану звернулись до редакції, щоб нагадати Івану Педоруку, як він, виконуючи обов’язки директора Вінницького державного телебачення, місяці не помічав із усім колективом ВДТ, як у них під вікнами збирався Майдан. Як до нього приходили з цього приводу представники громадськості і запитували, чому він ігнорує висвітлення Революції Гідності.

А він запевняв, що виконує вимогу влади країни.

На той час це була злочинна влада Януковича.

Чи таку культуру покірності він принесе і у театр?

Зрозуміло, що ці та інші чимало запитань новопризначеним директорам театрів хотіла б поставити громадськість ще до призначень.

Але традиційні конкурси із обговоренням, вислуховуванням думки колективу чомусь проігнорувала облрада.

Чому? Готові вислухати інші точки зору.

А як думаєте ви? Демократія - це одна із основних цінностей, яку ми відстоюємо воюючи з ворогом - представником тоталітарної держави.

Тому має залишатись демократична процедура призначень - через конкурси та обговорення.

Тетяна Квасюк