Влучну характеристику тому, що відбувається біля Києво-Печерської Лаври нещодавно в приватній розмові дала одна людина:”…де труп, там зберуться й орли” (Лк. 17,37). Краще не скажеш. Я на власні очі бачив той шабаш, який прихильники Московського патріархату назвали “молитовне стояння”. Це потім на ці “стояння” почали зганяти монахів, які своєчасно не виїхали з лаври, привозити духовенство, закликати людей, робити все, щоб в гарній обгортці в кращих традиціях пропаганди на весь світ показати, які прибічники російської церкви в Україні гонимі і бідні.
На початках “захищати” Лавру зібралося реальне шобло психічно хворих і фанатиків. Навіть монахи не приймали участь у тих вакханаліях. Я це говорю без іронії адже, я сам був свідком тих подій. Завдяки журналістам і небайдужим українцям все це дно стало відомим на всю Україну. Божевільні баби з хрестами в руках і скляними очима, неадекватні і фанатично налаштовані люди, які не соромлячись на камери озвучували різну маячню і псевдорелігійні плітки.
Я думаю не треба детально розказувати про поведінку тих "захисників", всі самі бачили. Але паралельно з тим цирком біля Лаври зорганізувався ще один, не менш божевільний, що й перший. Різниця в тому, що в другому "стоянні" приймали участь всі кому було не лінь. Сатаністи, язичники, підлітки, неадекватні пенсіонери і весь зброд. Одні з воплями "захишали" Лавру інші з танцями виступали проти Московського патріріархату.
Зі сторони прикро на це дивитися, але з іншого боку дійсно, "...де труп, там зберуться й орли" (Лк. 17,37). Падальники, як тільки вчули трупний запах цього божевілля розвіяний молитовним голосінням і маханням хрестами, одразу злетілися на заклик цієї квазірелігійності. Так почався бал сатани. І він продовжується. Вчора ці стерв'ятники провели блюзнірське дійство з "відспівуванням" кирила гундяєва. При цьому використовували спотворенні молитви та справжнє богослужбове начиння.
Все це дуже прикро, адже за декілька десятків метрів лежать мощі засновників і розбудовників Києво-Печерської Лаври, мовчки дивляться на це блюзнірство храми, які бачили князів і гетьманів та пережили різні часи нашої бурхливої історії. Хочеться вірити, що все це посміховисько розвіється, як попіл при пориві вітру і Печерський монастир знову стане прихистком для тих, хто шукає спасіння.
Преподобні отці наші Печерські, моліть Бога за нас!
Архімандрит Софроній
