І це не усі особливості 11-Б класу ЗОШ №4 (1995 рік випуску). Таким цей клас почала створювати перша вчителька-мама Юлія Драган.

– Юлія Юхимівна навчала нас довіряти один одному, вірити в себе та свої таланти, бути дружніми і згуртованими, впевненими та активними – говорить колишня учениця педагога Інна Рибак.

За розповіддю колишніх однокласників, кожен мав якийсь конкретний обов’язок, що виховувало в учнів почуття відповідальності. Ходили тимурівцями та змагалися на першість міста серед загонів «жовтенят» – були кращі, тому зберегли організованість, товариськість та жагу до перемог. А ще, це був неймовірно обдарований творчий клас – усі співали, танцювали, ходили на гуртки: креативили, як могли.

У старших класах класним керівником усієї дружньої команди стала завзята та активна Мирослава Островська. Мирослава Петрівна продовжила гідні традиції виховання першої вчительки. Коли діти підросли, стали ходити в походи та подорожували Україною, проводили незабутні виховні заходи майже щонеділі: вітання іменинників, розваги , свята, творчі майстерні ( усіх класний керівник навчила мистецтву макраме).

– Наше життя лилось і співало сімейним гімном Б-класу. – Минуло 23 роки, як 38 учнів нашого класу покинули стіни рідної альма-матер. А дехто раніше залишав школу чи взагалі переїжджав у інше місто, до гурту приєднувались інші діти. Проте жоден із 48 однокласників (!) не забуває цей жвавий та життєрадісний колектив: з теплом та любов’ю зідзвонюється з однокласниками, завзято приїздить на зустрічі, бо дуже вже рідні стали за 10 шкільних років. А деякі навіть стали кумами , – кажуть випускники незвичайного класу.

Усі вони разом з своїми сім’ями уклінно дякують своїм класним мамам та учителям СШ №4 міста Хмільника не лише за науку, а подароване щасливе та яскраве дитинство, за уроки життя, що виховали їх гідними людьми, які вміють цінувати тепло людських відносин.

Наталя Міщук