Чи стане українська Феміда справедливою та незалежною? І як судять топ-посадовців нові та старі антикорупційні органи?
Як ми вже повідомляли, 18 травня 2023 року Вищий антикорупційний суд України (ВАСУ) відправив колишнього голову Верховного Суду Всеволода Князєва під варту на два місяці з можливістю внесення застави в розмірі 107 млн грн.
За три дні до цього стало відомо, що Князєва затримали за підозрою в отриманні хабара в розмірі 2,7 млн дол. Ці кошти суддя нібито отримав за ухвалення “потрібного” для олігарха Константина Жеваго рішення щодо спору за частку в Полтавському ГЗК.
Процес отримання хабара задокументували представники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП). Директор НАБУ Семен Кривоніс назвав це найбільшим викриттям високопосадовця в судовій гілці влади за весь час їх роботи.
Князєв – не єдиний, хоча, безсумнівно, найважливіший звинувачений у корупції носій суддівської мантії. За останні чотири роки понад двом десяткам суддів були винесені вироки за корупційними статтями.
Багато це чи мало? Дивлячись з чим порівнювати. Щорічно в Україні виносяться 1-1,2 тис вироків щодо посадових злочинів, які підпадають під ознаки корупції.
Базуючись на відкритих даних реєстру судових рішень та описі 2,5 тис засуджених чиновників проєктом "Антикорупційний барометр", ЗМІ склали портрет звичайного українського корупціонера.
У цьому портреті судді становлять 1% від усіх, хто опинився на лаві підсудних. Основна кількість притягнутих до відповідальності корупціонерів – різні спеціалісти й клерки, тобто чиновники низького та середнього рангів.
ЗОКРЕМА:
- Місцеві голови 12%
- Керівники 16%
- Спеціалісти, інспектори, клерки 33%
- Директори ДП, заступники 18%
- Поліцейські 10%
- Депутати 5%
- Лікарі 4%
- Прокурори 1%
- Судді 1%
Навіть поверхневий аналіз показує, що клерки мають більше шансів бути визнаними винними в корупційних злочинах, ніж керівний склад.
Оскільки їх частка вища на 5% серед усіх визнаних винуватими, ніж серед усіх виправданих. Перевірити, чи це не випадковість, можна й іншим чином: поділивши всіх чиновників на дві групи.
Першу становлять службовці категорій А та Б – це найвищі посади в державних структурах. Крім суддів, до них належать прокурори, слідчі, народні депутати, начальники управлінь, міністри та їх заступники.
Усі вони становлять близько 10% від осіб, які щорічно сідають на лаву підсудних за звинуваченням у корупції.
До другої групи входять звичайні клерки, інспектори та спеціалісти.
Зібрані дані свідчать, що до різних груп чиновників Феміда ставиться по-різному.
Наприклад, за сттаттею 368 Кримінального кодексу (прийняття неправомірної вигоди або хабара) у половині випадків посадовці категорій А та Б уникають покарання.
Водночас для інших бюрократів цей показник не перевищує 20%. Приблизно той же розподіл залишається, якщо порівнювати інші статті.
Точно визначити причину цієї диспропорції важко. Вона може бути пов'язана із ставленням до розгляду справ судів, слідчих та прокурорів.
Утім, ця диспропорція поступово скорочується. Частка виправдних вироків топчиновникам за останні два роки впала з 60% до менш ніж 50%.
Як стверджують аналітики, основна причина – створення антикорупційної вертикалі: НАБУ (слідчі), САП (прокурори) і Вищого антикорупційного суду. За чотири роки вони винесли понад 110 вироків за антикорупційними статтями, серед яких є і судді.
Один з останніх епізодів: у березні ВАСУ засудив до десяти років позбавлення волі колишню суддю з Дніпра, яка вимагала 30 тис дол. За інформацією джерел ідеться про колишню суддю Кіровського суду Дніпра Наталію Овчаренко.
Такі вироки вже не рідкість: за чотири роки ВАСУ виправдав лише двох суддів, тоді як інші суди за весь час визнали винуватими лише двох колег.
За статтею 368 ККУ відсоток засуджених Вищим антикорупційним судом становить 100%. Схожа ситуація і з іншими чиновниками категорій А та Б: вони мають мало шансів вийти із зали суду без обвинувачувального вироку. Уже очевидно, що українська Феміда бере курс на реальну незалежність та справедливість судової гілки влади
Дані і методологія. Джерело даних: проєкт "Антикорупційний барометр" (мікродані, які аналізувались при підготовці публікації, доступні за посиланням). Інформація щодо посад: Реєстр судових рішень.
Проаналізовано 2 612 описів посад за антикорупційними статтями, які фігурують у резолютивній частині вироку. Мова про 17 розділ ККУ (злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг).
З аналізу виключені всі види злочинних діянь за статтею 369 (пропозиція неправомірної вигоди або хабара), оскільки зазвичай вона не стосується посадових осіб.
Врахована статистика лише щодо судів першої інстанції, до якої належить і ВАСУ.
До категорій А та Б відносилися особи, якщо в матеріалах судової справи чітко зазначено, що така особа займала або займає відповідальне чи особливо відповідальне становище.
