Нацгвардієць з Вінниччини мріє повернутись у стрій

Боєць Національної Гвардії України із Вінниччини Іван у 20 років вирішив стати кадровим військовим. Підписав контракт у лавах Нацгвардії. Вже у війську здобув освіту артилериста. А з початком великої війни, він попросився на схід захищати країну. Бути смілим та відважним ще з дитинства Івана навчив батько. Він також військовий.

Про той бій під Мар”янкою Іван Коцюруба не забуде ніколи: “Окупанти не встигали виїхати на штурм, бо ми відбивали їм бажання. За 2 хвилини ми заряджали міни та накривали ворога. Найважче – це чути свист від польоту їхніх мін. Ти думаєш головне, щоб вони були косі, і не потрапили, чуєш лягає за 20 метрів, щастя, не потрапили, тепер наша черга.

Було зрозуміло, що бій іде дуже інтенсивний, по нас були прильоти буквально кожні 2 хвилини. І одного разу, мені розірвало руку, від ліктя до кісти, зачепило правий бік. Від потужного удару зняло повністю шкіру. Я відразу впав. І, як у фільмі: зелена трава, сонце світить, все вибухає. У мене відразу – сльози, що більше не побачу свою маленьку донечку », – розповідає Іван.

Боєць отримав поранення 23 серпня минулого року. Втратив багато крові і пробув три дні у комі.

«Мені давали 70 відсотків, що я помру, і 30%, що я буду жити. В мене було 11 операцій – 4 на руці. Дуже допомагали близькі, особливо дружина. Лікарі давали натхнення і казали, що все буде добре. Понад місяць я був у реанімації,  підключений до апарату штучної вентиляції. Спершу пересувався на візку, потім вчився наново ходити. І все заради своєї донечки 1,5 річної Марійки», – говорить нацгвардієць.

Іван 5 місяців проходив реабілітацію у Латвії.  Кращі латвійські лікарі допомагали гвардійцю відновитися. Зараз військовий прагне знову повернутися до побратимів і продовжити захищати країну.

Ангела-Охоронця тобі, Відважний Воїне!

Сергій Бойчук