Дітей обіцяли віддати до дитбудинку. Я писала в усі інстанції, щоб дозволили виїхати молодшому сину, бо старший уже був повнолітній».
«Мені сказали, що дитину передають «на обмін». У мене все похололо, я по собі знала, через що доведеться пройти. Почала готувати сина: «Якщо тобі завʼязуватимуть очі, не хвилюйся, це дорога до мами. Якщо стягнуть руки скотчем – це теж дорога до мами». Ми розмовляли щовечора, аби син був готовий до цих шокуючих принижень».
«А одного дня мені раптом зателефонувала Москалькова (омбудсмен рф) і сказала: мовляв, ми запрошуємо вас до Донецька за своєю дитиною і гарантуємо безпеку. «Яка безпека? Як я приїду туди? Я щойно з полону вийшла», – обурилася я і кинула трубку».
«Тоді Москалькова передзвонила і вже заговорила по-іншому: «Мы не гарантируем вам безопасность, потому что Украина обстреливает Донецк».
Сьогодні в Національній спілці журналістів України (НСЖУ) ми говорили з жінками, які пройшли полон і пережили сексуальне насильство під час російської війни проти України.
Мені було морально важко модерувати цю дискусію і чути такі історії, як історія Юлії Дворниченко-Развозової. Але так важливо порушувати ці теми і називати імена жінок, які досі за гратами, які зазнають принижень лише через те, що вони - українки.
Дякую Людмила Гусейнова та Ірина Довгань за вашу стійкість і наполегливість. Дякую всім жінкам, які долучилися сьогодні.
Коли ми обговорювали захід, я поцікавилася, чи не варто зробити обговорення закритим, бо тема надзвичайно делікатна - сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом.
Але у відповідь почула: жінки, які пережили такий досвід, потребують безпечного майданчика для того, щоб бути почутими.
Сьогодні ми створили такий майданчик. Далі буде…
Ліна Кущ, перша секретар НСЖУ
