Пішов з життя Анатолій Іванович Левицький – музикант, ініціатор багатьох культурно-мистецьких проектів, талановитий організатор, який впродовж багатьох років очолював культуру області. Завдяки йому галузь мала чималі здобутки в контексті українського духовного відродження.

Хлопчина з далекого подільського села зумів піднятись до верховин життя і творчості, цьому сприяли і його обдарування, і цілеспрямованість, і працьовитість та відповідальність у всьому. Де б він не працював, які б посади не займав, скрізь його супроводив успіх, визнання, слава.

Усі, хто мав щастя знати Анатолія Левицького, працювати і дружити з ним, відзначали блискучі організаторські здібності, а ще – людяність і толерантність, любов до справи, якій служив все життя. Як начальник управління культури, як директор Вінницької обласної філармонії, він тонко розумів особливості культурного процесу, вмів відчути те, що на часі, те, що потрібно людям.

З ним відійшла ціла епоха - епоха Анатолія Левицького - подвижника і реформатора. Він мав чимало нагород, але найбільшою нагородою для нього була людська шана.

Сум, скорбота, гострий біль невідворотності - це те, що відчувають нині працівники культури Вінниччини. Вінничани пам’ятатимуть Анатолія Івановича - веселого і усміхненого, інтелігентного і мудрого, наставника, товариша, неповторну людину.

Вінниччина шанує Анатолія Левицького  і його безцінний внесок в розвиток культури, якою він жив до останнього дня.

Хай пам’ять буде вічною, а подільська земля, на якій народився і жив, стелиться пухом.

Висловлюємо глибоке співчуття родині, яка втратила чоловіка, батька, дідуся.