Ну як воно, добилися мети?
Бандерівців в Каховці затопили?
Що хворі ви, хотіли довести?
Ми вам давно діагноз встановили.

У собі ви побачили богів?
У величі кривавій насолода?
Злий дух нахабно нищить нас посмів
І осквернив святі дніпровські води.

Розвісили дамоклові мечі…
У чому кайф? Щоб світом володіти?
От ви скажіть, ну а до вас вночі
Приходять часом наші мертві діти?

Чи чуєте ви, може, голоси?
Так, чуєте, і, думаю, не мало…
Це проклинають вас наші жінки,
Яких ви ґвалтували і вбивали.

Що коїться у головах у вас?
А у душі? Та в вас її немає!
Ви ницості провели майстер-клас.
А під водою села пропадають…

А під водою гине все живе,
Усе, що люди все життя плекали.
Безпомічно корова десь реве,
А он собака на даху скавчала.

І ширитися скрізь хаос водяний.
Чого, скажіть , від вас ще нам чекати?
Упевнені у величі своїй,
По головах ви звикли лиш ступати.

Ви думали, що ми ось-ось здамось?
Помилування будемо просити?
Ненавидіти вас лише вчимось,
Нам з вами на одній землі не жити!

Нас хочете злякати? Бійтесь ви!
Ви в чужій хаті звикли керувати.
Самі ж десь із боліт сюди прийшли,
Тож вам в болоті й віку доживати.

Та дуже коротесенький ваш вік,
Для вас вже чан у пеклі розпалили.
Себе на кару кожен з вас прирік.
А нам дай, Боже, витримки і сили!

Інна Крупяк