Пенсіями незадоволена більшість людей

У соцмережах навіть створено групу, де всі небайдужі викладають свої звернення. Одна із тих, кому ця тема близька — вінничанка Ірина Смірнова. Вона — мама 13-річної Даринки, яка хворіє на дитячий церебральний параліч.

– Ми пройшли багато. Маємо непогані результати як для нашого діагнозу, але я постійно знаходжусь у пошуку коштів. Лікування Даринки обходиться нашому сімейному бюджету на рік більш ніж 80 тисяч гривень. А пенсія у нас 2 тисячі на місяць. І це нас ще називають “легкими”. А що говорити про інших? Наприклад, тільки протисудомні препарати коштують більше 3 тисяч на місяць, а їх цього року виключили з державного списку безкоштовних, – розповідає Ірина Смірнова. – Наша реабілітація, а головне результати, стали можливими тільки завдяки небайдужим людям, які відгукнулися. У іншому випадку, мого бажання і Дарининої праці було б замало, адже все завжди впирається у кошти. Я мрію працювати, мені 32 роки, але не працюю, тому що займаюсь лікуванням доньки. Це не тому, що не хочу, не тому що ”Вы привыкли жить на соцпомощь, потому не идёте работать” (слова Андрія Реви), а тому що я МАМА! Я поставила повноцінне життя своєї дитини вище своїх інтересів… Я хочу і буду намагатися зробити усе для своєї дівчинки! Але дуже змучилась від постійного пошуку коштів на лікування! Я, як і тисячі сімей, де ростуть дітки з інвалідністю, хочу жити, а не виживати. Я хочу кожен раз з впевненістю знати, що наступна реабілітація буде, а не боятися, що вона може стати останньою…. Ні, не тому, що більше немає сил чи немає результату, а тому, що немає на неї коштів.

Додамо, що так званою пенсійною реформою майже всі українці залишились незадоволеними. Бо якщо комусь до мізерних виплат додали по 100-200 гривень, то іншим – жодної копійки. Хіба можна людям вижити на 1400 гривень, коли лише за комунальні послуги потрібно віддати половину?! Нарікають на пенсії і ветерани війни, військовослужбовці, колишні правоохоронці, медики, освітяни та селяни, які десятиліттями заробляли мозолі…. Вони неодноразово виходили на мітинги. Зокрема останній такий відбувся 7 лютого під стінами Вінницької ОДА. Але досі до вимог людей ніхто не дослухався.

Віталіна Володимирова