Це ж така щемлива і незабутня ця пам’ять відчуттів… Дитинства безтурботного, закоханої юності!

І з дітками маленькими під цими липами пропадали!

Хто не знає липових  посадок на Вінниччині!

Хто не куштував такого цілющого липового меду!

Він особливий, як і цвіт липи!

Кого не лікували липовим чаєм? Хто не збирав липовий цвіт? Є такі?

Я точно збирала!

Ох, вже й полетіла б мріями до чистих джерел спогадів! Якби не ця клятюща і проклятюща війна!

А липи цвітуть… духмяно духмяно! Пам’ятаєте пісню? Так і є далі за текстом… Одна надія на Бога і ЗСУ!

Ми зірок з неба не хочемо!

Мільйонів загрібати не мріємо! Нам би звичайні зірки на мирному небі!

І мільйони посмішок щастя! Ми ж так давно вже не відчували його смак!

Тетяна Редько