Оця дівчинка у нічній піжамці, яка тікаючи із зруйнованого будинку на Соломʼянці у Києві, схопила не пухнасте ведмежа, не рожеве поні і не ляльку Барбі… А прапор України. Як оберіг безпеки та надію на наше відродження.
А ще ми сьогодні, цієї вагнерівськоі ночі побачили справжнє обличчя ворога, його многоликість: від отих жахливих пусків 49 ракет на голови наших дітей до вишколених убивць-музикантів, які власне і пішли на свого хазяїна заради того, щоб отримати здатність якісніше вбивати нас.
Тому у нас не має бути ніяких ілюзій, крім надії на Господа Бога та наше ЗСУ. Зрештою, може всі оці, такі схожі на шоу, походи на білокамʼяну, якраз і є великим промислом Божим, аби допомогти нам у нашій визвольній війні. Заради дітей, які тікаючи від ракет із рідного дому, тримають в руках жовто-блакитні частинки України…
Ангеліна Зорька